Юний Марс був сповнений снігу, льоду і вулканів

Юний Марс був сповнений снігу, льоду і вулканів
Планета Марс

Якою на самому початку своєї історії була Червона планета: теплою і вологою або холодною і засніженою? Нове дослідження, що опубліковане в Icarus, говорить на користь останнього. Сьогодні ми знаємо, що Марс усіяний мережами долин, дельт і озерних відкладень, тобто колись приблизно (4 мільярди років тому) на поверхні текла вода. 

«Люди намагаються змоделювати древній клімат Марса, використовуючи ті ж моделі, якими ми користуємося на Землі, і у них це не зовсім виходить. Важко створити теплий древній Марс, бо сонце тоді було набагато слабкішим. Вся Сонячна система була холоднішою, – говорить Бріоні Хорган, доцент факультету наук про Землю, атмосферних і планетарних наук в Університеті Пердью. – І відносно того, як люди застосовують кліматичні моделі, ми визначаємося зі своєю точкою зору – про що говорять нам вулканічні записи про Марс?»

Вулканізму протягом ранньої історії Марса на планеті було багато. У деяких добре вивчених місцях планети знаходяться великі вулкани, але про регіони низької і гладкої топографії в цьому відношенні відомо небагато. На Марсі налічується близько 100 плоских пагорбів, відомих як «пагорби Сізіфа», які можуть бути вулканічного походження.

Коли вулкани вивергаються під крижаними покровами і льодовиками на Землі, поєднання тепла і талої води створює плоскі круті гори з плоскими вершинами – їх називають «Туйя». Коли підльодовикові виверження не порушують поверхні льоду, вершини вулканів залишаються конусоподібними, а не стають плоскими. Мінералогія, вироблена під час цих подій, стає унікальною, завдяки впливу гарячої лави та холодної льодовикової талої води.

Щоб визначити, чи відповідає мінеральний склад регіону підльодовикового вулканізму, вчені використовували знімки спектрометрів CRISM.

CRISM фіксує видимі хвилі світла і більш короткі довжини хвиль, що допомагає операторам інструменту визначити широкий спектр мінералів на поверхні Марса. На видимі довжини хвиль сильно впливає залізо, тоді як в інфрачервоних довжинах хвиль CRISM ловить сигнатури карбонатів, сульфатів, гідроксильних груп і води, включеної в мінеральні кристали.

«У кожної породи є свій певний відбиток, і його можна ідентифікувати по віддзеркаленням світла», – говорить Шерідан Акісс, автор роботи. Вчені виявили три конкретних комбінації мінералів в регіоні, в яких переважають гіпс, полігідратні сульфати і суміш оксиду смектит-цеоліт-заліза – всі вони асоціюються з вулканами в льодовикових середовищах. «Тепер у нас є всі дані про мінерали і морфології, які говорять, що в якийсь момент часу на Марсі повинен був бути лід. І, ймовірно, в історії юного Марса це було відносно пізно».

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*