Змієголовник

Змієголовник
Змієголовник великоквітковий

Розмноження змієголовнику,
Хімічний склад змієголовнику,
Дія змієголовнику,
Способи застосування змієголовнику.

Змієголовник (лат. Dracocephalum) – багаторічний, рідше однорічний вид трав’янистих рослин, іноді чагарників або напівчагарників родини Lamiaceae (губоцвіті). Народні назви: маточник, драконоголовник, меліса турецька, меліса молдавська, синявка, медовик.

Стебла рослини прямостоячі, чотирьохгранні, гіллясті, до 50-70 см заввишки, внизу іноді дерев’яніють. Кореневище стрижневе, з тонкими відгалуженими корінцями.

Листя довгочерешкове, 2-8 см завдовжки і 1-4 см завширшки. Стеблове – короткочерешкове, довгасте, яйцеподібне, супротивне, зубчасте, лапате або перисто-розсічене.

Цвіте змієголовник з липня по вересень. Приквітники зворотньояйцеподібні. Квітки великі, фіолетового, блакитного, червоного, рідко білого кольору, за формою нагадують зміїну голову з роззявленою пащею. Розташовані у псевдомутовках в пазухах верхніх листочків, з яких утворюється щільне кулясте або пухке довгасте суцвіття. Чашечка квітки довга, трубчасто-дзвоникова, опушена, з п’ятнадцятьма жилками, п’ятизубчата, пряма або вигнута, двогуба з трьохзубчатою верхньою губою, зубці якої в два-три рази коротші ланцетовидних зубців нижньої губи, або ж чашечка невиражено двогуба із зубцями майже однакової довжини, при основі зубців є потовщена складка. Всі зубці чашечки з різко виступаючими анастомозами (поперечними жилками). Віночок 35-45 мм довжиною, зовні коротко опушений, всередині – довго опушений, з розширеною догори губою і двогубим відгином.

Верхня губа злегка зігнута, на верхівці з виїмкою або глибоко надрізана, нижня трилопатева, з більшою середньою лопаттю. Тичинок у квітки – 4, з них дві верхні трохи довші за нижні, зрідка виставляються з віночка або рівні. Пильовики волосисті або голі, двогніздові. Період цвітіння рослини — червень-липень. Насіння дозрівають приблизно через місяць після початку цвітіння.

Плід – гладкий горішок, довгастий, коричневого або бурого кольору, до 3 мм завдовжки, з’являється в серпні-вересні, розпадається на темно-буре насіння зі світлим очком і трьома реберцями. Періоду спокою у насіння немає, і воно може проростати відразу після збору. У вітряну погоду дозріле насіння з нижніх мутовок обсипаються. Частина насіння проростає восени, але потім гине через заморозки. Інша частина проростає навесні, покриваючи землю суцільним зеленим килимом паростків, які можна використовувати в якості розсади.

Розмноження змієголовнику. Рослина невибаглива, холодостійка, посухостійка (корінь змієголовнику проникає досить глибоко). Полюбляє супіщані або суглинкові чорноземи з достатньою кількістю гумусу. Непридатні для вирощування змієголовнику важкі глинясті, заболочені і кислі ґрунти, особливо з високим стоянням ґрунтових вод.

Насіння змієголовнику висівають у відкритий ґрунт рано навесні рядовим способом (міжряддя 45 см) на глибину 2 см. Для рівномірного загортання насіння пухкий ґрунт корисно перед посівом прикатати дерев’яним катком. Витрата насіння – 0,4 г/м2. Сходи з’являються на 7-10 день. Догляд полягає в знищенні бур’янів і розпушуванні міжрядь. При вирощуванні між рослинами в рядках залишають не менше 25-30 см.

Для отримання пряної зелені змієголовник можна вирощувати в загущених посівах. У цьому випадку рослина буде менш дерев’яниста і гілляста, урожай трави збыльшуэться, при цьому якість і кількість ефірної олії в ній не знижується.

Для лікарських і харчових цілей рослину заготовляють на початку цвітіння. Зрізують пагони з гарним листям. Урожай трави близько 2 кг/м2.

Для розмноження насіння змієголовнику збирають при повному дозріванні. Дуже добре прибирати насіння комбайном – воно не обсипається. Якщо ж насіння не повністю дозріло, а очікувати теплих днів уже не можна, то змієголовник краще прибирати простими машинами і після провітрювання в валках зв’язати його в невеликі снопи для остаточного просушування. В цей же час відбувається часткове дозрівання насіння, після чого приступають до обмолочування, просушування і очищення від бур’янів.

Змієголовник широко використовується як лікарська рослина. Застосовують при виготовленні консервної, кондитерської, алкогольної і слабоалкогольної продукції. У свіжому та сушеному вигляді змієголовник додають в салати, борщі, супи. Дуже добре підкреслює змієголовник смак м’яса та риби, входить до рецептури деяких ковбасних виробів. Траву змієголовнику додають при солінні або маринуванні помідорів, кавунів, огірків. За ароматом змієголовник перевершує мелісу, їм присмачують пінник, желе, компот, чай, деякі безалкогольні газовані і вино-горілчані напої (наприклад, вермут). У косметологічній парфумерній промисловості екстракт змієголовнику використовують при виробництві мила, шампунів, парфумів, лосьйонів, кремів. З листя і насіння змієголовнику добувають ефірну олію.

Трава змієголовнику здавна застосовується в індійській і тибетській медицині як в’яжучий, заспокійливий, протисудомний і зміцнювальний засіб, при прискореному серцебитті, невралгіях, мігрені, головному і зубному болю, ломоті, простудних захворюваннях.

Настій трави змієголовнику підсилює діяльність травних органів, сприятливо впливає на імунну систему, покращує роботу нирок, має діуретичну, жовчогінну та антитоксичну дію, знижує вміст глікогену в крові. Зовнішньо змієголовник застосовують для загоєння гнійних ран, при стоматиті, ревматизмі і ударах. Ефірна олія має легку проносну, антисептичну та спазмолітичну дію, пригнічує розвиток цілого ряду патогенних грибів і туберкульозної палички, сприятливо діє при дисфункціях і деяких запальних гінекологічних захворюваннях. При тривалому застосуванні препаратів з рослини у мікроорганізмів майже не виникає стійкості до цих засобів.

Рослина змієголовник є медонос. За якістю смаку мед зі змієголовнику перевершує мелісу, липу, акацію. Мед світлий, з чудовим лимонним ароматом. Досвідчені пасічники з одного гектара можуть отримувати до 700 кг меду.

Ареал розповсюдження широкий. Росте змієголовник в більшості географічних зон планети, від зони холоду до субтропічної. Зустрічається в Європі, Азії, Америці. Налічують близько сорока видів.

Переважна більшість видів – яскраво виражені ксерофіти, що ростуть на сухих кам’янистих ґрунтах здебільшого в Європі і Північній Азії, один вид зустрічається в Північній Америці. Спеціально вирощують в Індії, на Тибеті, в Китаї. У країнах Західної Європи змієголовник висаджують на міських клумбах як декоративну рослину, вирощують в медичних та інших цілях.

В Україні зустрічається:
– змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum L.),
– змієголовник молдавський (Dracocephalum moldavica L.),
– змієголовник Рюйша (Dracocephalum ruyschiana L.),
– змієголовник чебрецевий (Dracocephalum thymiflorum L.).

Хімічний склад змієголовнику. У надземній частині змієголовник містить велику кількість ефірних олій (цитраль), дубильних речовин, флавоноїдів, вітамінів. У насінні – жирні олії, у складі яких присутні пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова кислоти. У коренях мікро- і макроелементи.

У свіжій сировині міститься до 22,2% сухої речовини, аскорбінової кислоти близько 200 мг/100 г, органічних кислот майже 3%, до 8% дубильних речовин, а також 49-57% фенольних речовин, ефірної олії до 0,2-0,65%. Ефірна олія є у всій надземній частині рослини.

Основний і найцінніший компонент ефірної олії змієголовнику – цитраль. Це монотерпеновий ациклічний альдегід з властивостями антисептика, використовують як ароматизатор в харчовій і парфумерній промисловостях, корисний як сировина при отриманні вітаміну A, входить до складу ліків для очей, знижує кров’яний тиск; у педіатричній практиці цитраль застосовується при внутрішньочерепних гіпертензіях.

Дія змієголовнику. Трава має в’яжучу, протизапальну, ранозагоювальну і бактерицидну дію, тому препарати змієголовнику корисні при опіках, різних ранах і виразках. Чудово діє рослина на шлунково-кишковий тракт, серцево-судинну і нервову системи. Використовують змієголовник при ринітах, гаймориті та інших хворобах горла і носоглотки. Особливо добре трава допомагає при лікуванні захворювань нирок, печінки.

Трава змієголовнику показана традиційною медициною, як антидепресант. Вона здатна зменшувати відчуття тривоги і хвилювання. Багато жінок, які відчувають занепокоєння, депресію та інші емоційні порушення в період менопаузи приймають змієголовник і, таким чином, менопауза проходить менш помітно. Трава здатна загоювати рани, зупиняти кров, стимулює роботу серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, добре впливає на нервову систему, покращує обмін речовин.

Допомагає змієголовник при лікуванні гіпертонії, деяких гінекологічних проблемах, з її допомогою можна полегшити суглобові болі при артриті, подагрі, ревматизмі, радикуліті – траву розпарюють і прикладають до хворих місць. При дерматитах, шкірних захворюваннях, екземі, різних висипах допоможуть примочки з настою змієголовнику. При слабкості, сильному схудненні, авітамінозі, серцево-судинних захворюваннях, холециститі добре пити чай змієголовнику. Рослина покращує травлення, збуджує апетит, підвищує життєвий тонус.

В народній медицині зі змієголовнику готують настої, настоянки, відвари, есенцію, олії, мазі, заварюють чай.

Способи застосування змієголовнику:

– при гастриті, циститі та захворюваннях нирок, для поліпшення складу крові, нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту і для підвищення тиску пити по третині склянки тричі на день до їжі настій змієголовнику (3-4 столових ложки без гірки свіжої трави змієголовнику або 2 ложки сухої (можна взяти насіння) залити 200 г окропу, витримати на водяній бані 15 хвилин, настояти 2-3 години, процідити);

– при хронічних виразках та незагоєних ранах з настою змієголовнику (див. попередній рецепт) роблять компреси і прикладають на уражені ділянки;

– при ниркових кольках призначають по третині склянки тричі на день до їжі відвар (2 ст. ложки сухої трави змієголовнику залити склянкою окропу і варити на водяній бані протягом 30 хвилин, охолодити і процідити);

– для лікування гіпертонії настоянку змішують з водою або приймають по 35-40 крапель, запиваючи водою: 1 частину подрібненого коріння змієголовнику залити 10 частинами 40%-го спирту, настоювати в скляному посуді в темному прохолодному (біля 10 °C) місці від 15 днів до 4 тижнів, зрідка збовтувати, процідити і злити у флакони;

– настоянкою змієголовнику за цим же рецептом при артритах і ревматичних болях змащують хворі суглоби;

– зовнішньо для зняття болю різного походження траву розпарюють в окропі і прикладають до хворих або забитих місць у вигляді компресів;

– при головному болю, втомі, поганому настрою призначають змієголовникову олію (олія з ефіроолійних рослин, приготована в домашніх умовах менш придатна для лікування, тому краще скористатися аптечною): кілька крапель налийте в аромолампу і подихайте цим ароматним повітрям.

Використання в їжу. Змієголовник застосовують в консервній, харчоконцентратній і кондитерській промисловості, для ароматизації тонізуючих і алкогольних напоїв, при виготовленні вермуту. Зелень змієголовнику надає пікантного аромату до м’ясних і рибних страв, літніх салатів, рибних бульйонів, розсольників та інших супів. Своєрідність аромату довгий час зберігається у висушеній траві змієголовнику. Сушеним розтертим листям рослини присмачують домашні ковбаски, кладуть в чай, компоти, хлібний квас, використовують в свіжому і сушеному вигляді при консервуванні і засолюванні томатів, огірків, кабачків, патисонів, а також в варення.

Змієголовник – один з найкращих медоносів. Мед зі змієголовнику безбарвний, гарної якості, з легким лимонним запахом. Іноді досвідчені бджолярі натирають ним нові вулики, щоб легше було переселити в них бджолиний рій, можливо тому змієголовник в народі іноді називають маточником.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*