Знайшли ділянки мозку, що зробило нас людьми

Знайшли ділянки мозку, що зробило нас людьми
Інтелект шимпанзе найбільш вивчений з усіх видів тварин. Шимпанзе настільки генетично близькі до людини, що свого часу навіть пропонувалося відносити шимпанзе до роду Люди. Хоча шимпанзе не можуть говорити через будову голосового апарату, вони здатні спілкуватися руками на мові глухонімих людей (мовою жестів).

Генетична різниця між людиною і шимпанзе лише 1%. Але головну роль у відмінності людини від шимпанзе відіграють не стільки гени, скільки їхня активність – експресія.

Фахівці з Швейцарського Інституту Біоіформатики (SIB) та Університету Лозанни (Universite de Lausanne, UNIL) розробили новий метод, що дозволяє ідентифікувати минулий еволюційний відбір в ділянці мозку, яка регулює роботу генів.

Спеціалісти вперше показали, що людський мозок зазнав особливо високого рівня еволюційного перетворення в порівнянні, наприклад, з серцем або шлунком.

Щоб прийти до таких висновків, дослідники об’єднали моделі машинного навчання з експериментальними даними про те, як активно білки приймають участь в регуляції генів – зв’язуються з регуляторними послідовностями молекули ДНК в різних тканинах.

Більшість випадкових генетичних мутацій не несуть ні користі, ні шкоди. Вони накопичуються з постійною швидкістю, що відображає кількість часу від тоді, коли два існуючих види мали спільного предка. Навпаки, збільшення цієї швидкості в певній частині геному може означати позитивний еволюційний відбір, що допомагає організму виживати і відтворюватися, і підвищує ймовірність передачі мутацій майбутнім поколінням.

Чим більше фахівці дізнаються про гени, контрольовані специфічними для людського мозку ділянками, тим повнішим стає розуміння механізму еволюції мозку і тим більше виникає можливостей скористатися цими знаннями.