Знайшли ділянки мозку, що зробило нас людьми

Генетична різниця між людиною і шимпанзе лише 1%. Але головну роль у відмінності людини від шимпанзе відіграють не стільки гени, скільки їхня активність – експресія.

Фахівці з Швейцарського Інституту Біоіформатики (SIB) та Університету Лозанни (Universite de Lausanne, UNIL) розробили новий метод, що дозволяє ідентифікувати минулий еволюційний відбір в ділянці мозку, яка регулює роботу генів.

Спеціалісти вперше показали, що людський мозок зазнав особливо високого рівня еволюційного перетворення в порівнянні, наприклад, з серцем або шлунком.

Щоб прийти до таких висновків, дослідники об’єднали моделі машинного навчання з експериментальними даними про те, як активно білки приймають участь в регуляції генів – зв’язуються з регуляторними послідовностями молекули ДНК в різних тканинах.

Більшість випадкових генетичних мутацій не несуть ні користі, ні шкоди. Вони накопичуються з постійною швидкістю, що відображає кількість часу від тоді, коли два існуючих види мали спільного предка. Навпаки, збільшення цієї швидкості в певній частині геному може означати позитивний еволюційний відбір, що допомагає організму виживати і відтворюватися, і підвищує ймовірність передачі мутацій майбутнім поколінням.

Чим більше фахівці дізнаються про гени, контрольовані специфічними для людського мозку ділянками, тим повнішим стає розуміння механізму еволюції мозку і тим більше виникає можливостей скористатися цими знаннями.

Опубліковано