Знайшли рідкісну шахову фігуру

Знайшли рідкісну шахову фігуру
Кістяна фігурка коня з Тенсбергу, прикрашена різьбленим орнаментом у вигляді кіл і точок. Фото: Lars Haugesten, NIKU

Археологічні розкопки в норвезькому Тенсбергу, заснованому ще в IX столітті (вважають найдавнішим містом в Скандинавії), завжди привертали підвищену увагу дослідників.

Восени 2017 року вчені з Норвезького інституту з вивчення культурної спадщини (NIKU) почали розкопки в центрі сучасного Тенсбергу на ділянці, де в XII-XV ст. була міська околиця. За час робіт археологи розкопали кілька вулиць і будинків, знайшли безліч середньовічних артефактів з кераміки, металу і кістки. Але окремого прес-релізу NIKU удостоїлася лише одна знахідка, зроблена перед самим Різдвом на розкопці житла XIII століття.

У прикрашеній різьбленням бочкоподібній фігурці з «хоботком» тільки археологи і фахівці з історії шахів змогли розпізнати стародавнього фараса з набору для гри в шатрандж (з арабської «фарас» – попередник сучасного шахового коня, а «шатрандж» – персько-арабський попередник сучасних шахів).

Розміри фігурки – 30 мм у висоту і 26 мм в діаметрі. Матеріал – оленячий ріг, але археологи припускають, що при виготовленні в кістяного коня був залитий свинець для стійкості на гральній дошці.

Походження фігурки видає її своєрідний дизайн і вигадливе різьблення у вигляді кіл і точок, що прикрашають поверхню коня: «Абстрактна, умовна форма фігурки і орнамент на ній відповідають ісламській художній традиції, в якій заборонені зображення людей», – каже керівник розкопок Ларс Хаугестен (Lars Haugesten).

Півтори тисячі років тому, коли в Індії з’явилася чатуранга, безкровна «гра у війну», фігури на дошці відображали актуальні в той час роди військ – піхотинців, бойові колісниці, слонів і кінноту, а також їхнього ватажка, командувача армією.

У міру еволюції і поширення гри змінювалися правила, назви і зовнішній вигляд фігурок. У Персії індійська чатуранга перетворилася в чатранг, а кінна фігурка втратила вершника і отримала назву «асп», тобто просто «кінь» перською. Втім, по-англійськи шахова фігура коня до сих пір називається knight (лицар).

Після завоювання Персії арабами в VII столітті назва гри і фігурок знову змінилася: чатранг став шатранджем, з’явилася фігурка радника – «фарзін» («ферзь» або англійською «queen» – «королева»). Кінь з набору нікуди не подівся, але його перська назва «асп» змінилася на арабську «фарас». Фігура навіть зберегла свій оригінальний Г-подібний «хід конем».

Шатрандж поширювався по країнах і континентах разом з арабськими завойовниками – Єгипет, Північна Африка, Іспанія… До фігурок додавався характерний арабський дизайн фігурок – саме це мав на увазі археолог Ларс Хаугестен, розповідаючи про знахідку.

Втім, «арабський слід» зовсім не означає, що знайдена в Тенсберзі фігурка для шатранджу була виготовлена на Сході: її могли зробити в мусульманській (в той час) Іспанії, або це могла бути місцева імітація стилю фігур для популярної гри. Подальші дослідження допоможуть точніше встановити час і місце виготовлення рідкісної фігурки.

Коли саме шатрандж проник в Західну Європу – точно не відомо, можливо, в VIII-IX століттях. Першими гру оцінили Іспанія (після завоювання маврами) і Італія (мирним шляхом, через торговельні і культурні контакти).

Цікава швидкість поширення нової гри по Європі. Вже в X-XI століттях вона була відома і популярна у Франції, Англії, Німеччині і далеко на північ, в Скандинавії епохи вікінгів. Вченим це відомо завдяки письмовим джерелам і зображенням в середньовічних рукописах і, звичайно, археологічним знахідкам.

У Скандинавії шахові фігурки арабського дизайну трапляються досить рідко, що робить знахідку в Тенсберзі надзвичайно цінною. Однак вона не єдина і навіть не найдавніша: найстаріша шахова фігурка на території Скандинавії була знайдена в шведському Лунді і датована другою половиною XII століття. За словами Хаугестена, кінь з Лунда і кінь з Тенсбергу виконані в подібному абстрактному арабському стилі.

Знайшли рідкісну шахову фігуру
Точна копія перського набору для гри в шатрандж з характерним орнаментом у вигляді кіл і точок, IX століття. Фото: Craig Cowing

З’ясувати точну роль фігурки на дошці допомогло порівняння з нечисленними збереженими комплектами для гри в шахи -шатрандж.

«У Норвегії вже знаходили середньовічні шахові фігури, але коней серед них небагато. Наприклад, скарб настільних ігор, виявлений в Бергені, містив понад тисячу предметів – серед них були і шахові фігури, проте з них тільки шість виявилися кіньми в абстрактному арабському стилі», – каже Хаугестен.

Шахові коні з Бергена дуже схожі на коня з Тенсбергу своєю бочкоподібною формою, в їх оформленні теж використане різьблення у вигляді кіл і точок, проте візерунок орнаменту відрізняється, як і розмір фігурок, але загальні деталі дозволили археологам впізнати знахідку з Тенсбергу і її місце на гральній дошці.

До слова, в стародавньому Тенсберзі живе «зірка» сучасних шахів, знаменитий норвежець Магнус Карлсен – перший в історії абсолютний чемпіон світу в трьох категоріях. Успіх Карлсена – далеко не єдине шахове досягнення Скандинавії: можливо, в давнину саме вікінги сприяли поширенню шахів на підконтрольних територіях. У всякому разі, найбільш впізнаванні в світі шахові фігури, так звані «шахи з острова Льюїс» (їх гігантськими копіями грав Гаррі Поттер у фільмі «Гаррі Поттер і філософський камінь»), були виготовлені в XII столітті в Норвегії або, на думку деяких дослідників, в Ісландії, а потім опинилися на шотландському острові. Ролі вікінгів в поширенні шахів присвячена книга американської дослідниці Ненсі Марі Браун «Ivory Vikings, the Mystery of the Most Famous Chessmen in the World and the Woman Who Made Them» («Кістяні вікінги: загадка найзнаменитіших шахових фігур і жінка, яка зробила їх»).

Що ж стосується Східної Європи, на думку історика Ісаака Ліндера, «… до Візантії, Києвської Русь, в Болгарію й Угорщину гра прийшла безпосередньо зі Сходу і, мабуть, в той же період, що в Іспанію і Італію».

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*