Золототисячник

Золототисячник
Золототисячник звичайний

Хімічний склад золототисячнику,
Дія золототисячнику,
Способи застосування золототисячнику.

Рослина родини Gentianaceae (тирличеві).

Золототисячник зонтичний, золототисячник малий або золототисячник звичайний (Centaurium erythraea Rafn, Centaurium umbellatum Gilib.) – дворічна або однорічна трав’яниста рослина з одним або декількома прямостоячими чотиригранними стеблами заввишки 10-40 см. 

Прикореневе листя золототисячнику звичайного в розетці ланцетно-яйцеподібне, з 5 жилками. Стеблові листки супротивні, довгасто-ланцетні або лінійно-ланцетні, з 3 жилками.

Золототисячник
Золототисячник зонтичний, склад рослини

Квітки золототисячнику звичайного дрібні, яскраво рожеві, зібрані в щитковидно-волотисте суцвіття. Віночок і чашечка п’ятизубчаті, спайнолистові.

Плід золототисячнику звичайного – циліндрична двостулкова багатонасінна коробочка з дзьобовидним носиком.

Золототисячник красивий (Centaurium pulchellum Sw. Druce) відрізняється від золототисячнику зонтичного більш високими стеблами, висотою 10 – 15 см, відсутністю розетки прикореневого листя, гілками, що вильчато гілкуються від основи, і більш дрібними квітками.

Золототисячник Мейєра (Centaurium meyeri Bunge Druce) відрізняється від золототисячнику красивого більш вузькими листками і білими квітками.

Золототисячник колосистий (Centaurium spicatum L. Fritsch) відрізняється від усіх видів золототисячнику колосовидними суцвіттями.

Всі види золототисячнику використовуються в лікувальній практиці. Цвіте золототисячник в червні-серпні. Росте в заплавах річок, по заливних луках, на лісових галявинах, на узліссі, по чагарниках, на окраїнах боліт, на солонцюватих ґрунтах.

Золототисячник
Золототисячник, квітка рослини

Поширений золототисячник зонтичний в середній і південній смузі Європи, на Кавказі, в Середній Азії. Золототисячник красивий має той же ареал, але тягнеться далі на південь Західного Сибіру і в низькогір’ї Алтаю.

Золототисячник Майєра широко поширений в Середній Азії, досягає Маньчжурії; Золототисячник колосистий – південно-східна частина Європи, Кавказ, в Середній Азії.

Для лікування використовують надземну частину (траву) золототисячнику. Заготовляють її під час цвітіння, зрізуючи ножами або серпами вище прикореневого листя, і сушать під навісами, на горищах, розкладають тонким шаром. Вихід готової сировини 25%. Готову сировину золототисячнику пакують у мішки або тюки по 35-50 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах. Термін зберігання до 2 років.

Хімічний склад золототисячнику. Трава містить алкалоїди (генціанін, еритризин), глікозиди (генціопікрин, еритаурин, еритроцентаурин), аскорбінову і олеанолову кислоти, фітостерини, ефірну олію, смоли, флавоноїди (апіїн, лютеолін, космозеін, апігенін, рутин, кемпферол, кверцетин та ін.).

Дія золототисячнику. Препарати золототисячнику збуджують апетит, посилюють діяльність шлунково-кишкового тракту, поліпшують травлення, знижують кислотність шлункового соку.

Володіє жовчогінною, легкою проносною властивістю, вітрогонною, знеболюючою, ранозагоювальною, антисептичною дією.

Генціопікрин володіє протиглисною властивістю.

У медицині застосовують золототисячник у вигляді настоянки, настою або відвару для підвищення апетиту, поліпшення травлення, підвищення перистальтики кишечника, при анеміях.

Трава золототисячнику входить до складу гіркої настоянки і гірких апетитних зборів.

У народній медицині різних країн золототисячник використовують у вигляді відвару при шлунково-кишкових захворюваннях – при відсутності апетиту, гастритах з підвищеною секрецією шлункового соку, при дизентерії, диспепсії, метеоризмі, печії, блювоті, а також при золотусі, цукровому діабеті, малярії, при захворюваннях легенів, печінки, нирок, жовчного міхура, недокрів’ї, при захворюваннях серця, для поліпшення кровообігу, як зміцнювальний і відновлює сили після важких хвороб і при шкірних захворюваннях.

Способи застосування золототисячнику:
– при шлунково-кишкових захворюваннях приймати настій (15 г подрібненої трави золототисячнику залити 1 склянкою окропу, настоювати 30 хвилин, процідити, додати меду або цукру за смаком) по 1 столовій ложці 3 рази на день за 30 хвилин до їжі;

– при запальних захворюваннях печінки, нирок, жовчного міхура приймати настій (1 чайну ложку сухої трави золототисячнику залити 2 склянками окропу, настоювати 10 хвилин, процідити) по ½ склянки 3-4 рази на день за 30 хвилин до їжі;

– для підвищення апетиту і поліпшення травлення приймають гірку настоянку золототисячнику по 10-15 крапель 2-3 рази на день за 15-20 хвилин до їжі;

– для підвищення апетиту приймати до їжі по 1 столовій ложці настій (1 столову ложку трави золототисячнику залити 1 склянкою окропу, настоювати 30 хвилин, процідити);

– для підвищення апетиту приймати по 20 крапель 3-4 рази на день до їжі настоянку золототисячнику аптечну;

– при запаленні сечового міхура, при сечокам’яній хворобі по ¼ склянки 4 рази на день за 30 хвилин до їжі приймати настій зі суміші трав (взяти 25 г трави золототисячнику, 25 г трави хвоща польового, 25 г трави остудника гладкого, 25 г листя мучниці звичайної, настоювати на 2 склянках окропу, процідити).

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*