Бадан товстолистий

Бадан товстолистий
Рослина бадан товстолистий

Хімічний склад бадану товстолистого,
Дія бадану товстолистого,
Способи застосування бадану товстолистого.

Бадан товстолистий (Bergenia crassifolia (L.) Fritsh) – багаторічна трав’яниста рослина родини Saxifragaceae (ломикаменеві). Народні назви: чагир, монгольський чай.

Бадан товстолистий
Бадан товстолистий, склад рослини

Рослина бадан товстолистий має товсте, м’ясисте зелене кореневище, що закінчується потужним коренем, який йде глибоко в землю.

Стебло бадану товстолистого безлисте, висотою 10-50 см. Листя велике, темно-зелене, широкоовальне, кожисте, довгочерешкове, зібране в прикореневу розетку, до осені червоніє. Квітка – яскраво-рожевий дрібний дзвіночок.

Квітки бадану товстолистого зібрані в густе красиве метельчато-щіткоподібне суцвіття на верху стебла. Плоди – коробочки з численним довгастим насінням.

Цвіте бадан товстолистий в травні-липні, насіння дозріває в липні-серпні. Зростає в горах по кам’янистих схилах, в тріщинах скель, утворює суцільні зарості в темно-хвойних лісах серед ялинок, кедрів, модрини, ялиці.

Поширений бадан в гірських районах Східного та Західного Сибіру, Середньої Азії, в горах Алтаю, Кузнецького Алатау, гірської системи Туви і Якутії. Бадан товстолистий введено в культуру.

Для лікування використовують кореневища бадану товстолистого. Заготовляють їх протягом всього вегетативного періоду.

Зібрану сировину бадану товстолистого очищають від землі, дрібних корінців, миють, розрізають на шматки, в’ялять на вішалках в тіні на свіжому повітрі до 3 діб, потім сушать в сушарках при температурі 30 °C протягом 3 тижнів, поки вони не придбають всередині світло-жовте, а зовні темно-коричневе, майже чорне забарвлення.

Вихід сухої сировини – 65-70 %. Готову сировину бадану товстолистого зберігають у сухому темному місці. Термін зберігання 4 роки.

Бадан товстолистий
Бадан товстолистий, квітка рослини

Хімічний склад бадану товстолистого. Кореневища і корені бадану товстолистого містять до 28 % дубильних речовин групи галотанинів, в тому числі танін, глікозид бергенін, глюкозу і сахарозу, декстрин, крохмаль, щавелевокислий кальцій, ефірну олію. У листі рослини є дубильні речовини (до 20 %), глікозид арбутин (до 22 %), вільний гідрохінон (до 4%), галова кислота.

Дія бадану товстолистого. Листя, коріння, кореневища бадану товстолистого мають в’яжучу, протизапальну, кровоспинну, антисептичну і ущільнювальну тканини слизових оболонок дію, звужують стінки кровоносних судин.

У медицині настій кореневища і коренів бадану товстолистого призначають всередину при колітах і ентероколітах, при гострій бацилярній дизентерії та зовнішньо для полоскання ротової порожнини при стоматитах, гінгівітах; використовують в гінекології у вигляді спринцювань при лікуванні ерозії шийки матки.

У народній медицині настій коренів і кореневищ бадану застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях, проносах, колітах, при маткових кровотечах, при ерозії шийки матки і білях, хворобах горла, носової і ротової порожнин, при головному болю і лихоманці.

Зовнішньо порошок коренів і кореневищ бадану товстолистого використовують для загоєння ран і як протизапальний засіб. Екстракт кореневища пригнічує ріст і розмноження дизентерійної і кишкової паличок.

Бадан товстолистий
Бадан товстолистий, зарості рослини

Способи застосування бадану товстолистого:
– при колітах, ентеритах, проктитах приймають екстракт рідкий (3 столові ложки подрібнених коренів і кореневищ бадану товстолистого залити 1 склянкою окропу, випарити до половини) по 20-30 крапель з водою 3-4 рази на день;

– для полоскання ротової порожнини при стоматиті і горла при ангіні взяти 2 чайні ложки екстракту бадану товстолистого на 1/2 склянки теплої кип’яченої води;

– для спринцювання взяти 1 столову ложку екстракту бадану товстолистого на 1 літр теплої кип’яченої води і приготувати таку кількість теплого розчину, щоб обмивати шийку матки 10-15 хвилин; спринцюватися потрібно щодня протягом 2-3 тижнів, поки не припиняться білі і зупиниться кровотеча;

– для змазування кровоточивих ясен застосовують настій (2 чайні ложки коренів бадану товстолистого залити ½ склянки окропу, настояти, процідити);

– при дизентерії, колітах застосовують відвар (1 столову ложку подрібнених кореневищ бадану товстолистого помістити в емальований посуд, залити 1 склянкою кип’яченої води кімнатної температури, щільно закрити кришкою, нагрівати протягом 30 хвилин на киплячій водяній бані, процідити, віджати залишок у відвар і додати кип’яченої води до початкового об’єму) по 1-2 столових ложки 3 рази на день;

– екстракт бадану рідкий аптечний приймають по 30 крапель 2-3 рази на день до їжі при проносах.

Залишити коментар