Багно звичайне

Хімічний склад багна звичайного,
Дія багна звичайного,
Способи застосування багна звичайного.

Багно звичайне (Ledum palustre L.) – вічнозелена запашна чагарникова рослина висотою 30-150 см. Належить до родини Ericaceae (вересові). Народні назви: багун духмяний, розмарин лісовий, багно болотяне.

Багно звичайне
Багно звичайне, склад рослини

Лежачі стебла багна звичайного укоріненні, з численними піднятими гілками. Кора старих гілок гладка, сірувато-бура. Молоді пагони з густим рудувато-бурим опушенням. Листя чергові, короткочерешкові, шкірясті, темно-зелені, лінійно-довгасті, з цільними загнутими донизу краями і повстяним опушенням.

Квітки багна звичайного білі або рожеві, на довгих залозисто-опушених квітконіжках, зібрані на верхівках гілок в парасолькові китиці-суцвіття.

Багно звичайне
Багно звичайне, плоди рослини

Чашечки 5-зубчасті, пелюсток 5, тичинок 10, маточка з 1 стовпчиком.

Плід багна звичайного – довгасто-овальна залозисто-опушена коробочка з золотистим насінням. Рослина з сильним п’янким запахом.

Цвіте в травні-липні, насіння дозріває в липні-вересні. Зростає багно звичайне в заболочених хвойних і змішаних лісах, на сфагнових болотах і торфовищах у вигляді великих непрохідних заростей.

Багно звичайне
Багно звичайне, зарості рослини

Багно звичайне поширене як голарктичний вид в тундровій зоні, в лісових зонах Європи, Сибіру, Далекого Сходу, Приморського краю, Сахаліну. Особливо великі запаси його в Сибіру, Білорусі, Україні (в Західному і Правобережному Поліссі), рідше росте в Лівобережному Поліссі. В основному у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській областях утворює значні зарості.

Багно звичайне
Багно звичайне, квітка рослини

Для лікування використовують молоді пагони з листям і квітками. Заготовляють багно в період цвітіння, зрізуючи молоді однорічні, зелені пагони довжиною 10 см ножами, серпами, секатором.

Сушать сировину на горищах під залізним дахом або під навісами з хорошою вентиляцією, розкладають тонким шаром (5-7 см) на папері або тканині, систематично перемішують.

Сушать в сушарках при температурі не вище 30 °C. Після сушіння видаляють грубі безлисті гілки. Готову сировину багна звичайного пакують у мішки (внутрішні – паперові, зовнішні – тканинні) по 20-25 кг або в тюки по 50 кг. Зберігають в сухих прохолодних приміщеннях на стелажах окремо від інших рослин. Термін зберігання 2 роки.

Хімічний склад багна звичайного. Трава багна звичайного містить ефірну олію, до складу якої входять ледол, гаранілацетат, палюстрол, цімол; біциклічний спирт, вуглеводи, глікозид арбутин, дубильні речовини. Крім того в листі є андромедотоксин, еріколін, що відносяться до катехінів, аскорбінова кислота, флавоноїди.

Дія багна звичайного. Настій багна має бактерицидну, знеболювальну, відхаркувальну, заспокійливу, потогінну, протизапальну, ранозагоювальну дію, розширює кровоносні судини, покращує кровообіг, знижує кров’яний тиск.

У медицині настій багна застосовують як відхаркувальний засіб при гострих, хронічних, а також астматичних бронхітах, бронхіальній астмі, туберкульозі і як терпкий засіб при ентероколітах.

У народній медицині настій трави багна приймають всередину при сильному кашлі, кашлюку, бронхіальній астмі, задишці, при простудних захворюваннях, малярії, дизентерії, туберкульозі легень, подагрі, ревматизмі, золотусі, екземі. Порошок рослини використовують проти бліх і молі.

Внутрішнє застосування багна, як отруйної рослини, не повинно перевищувати 0,5 г порошку і 1 столової ложки відвару на прийом.

Способи застосування багна звичайного:

– при кашлі, кашлюку, спастичних ентероколітах приймають по 1 столовій ложці через 1 годину настій: 2 чайні ложки подрібненої трави багна звичайного залити 2 склянками теплої кип’яченої води, настоювати 8 годин, процідити;

– при бронхіальній астмі, астматичних бронхітах приймати по 1 столовій ложці протягом дня настій: 1 столову ложку трави багна звичайного залити 2 склянками окропу, настоювати 1 годину, процідити;

– при ревматизмі, подагрі дизентерії приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день відвар: 1 столову ложку подрібненої трави багна звичайного залити 1 склянкою окропу, кип’ятити 5 хвилин на слабкому вогні, настояти до охолодження, процідити;

– при кашлі, задишці, простудних захворюваннях приймати по 1/4 склянки 4 рази на день після їжі настій із суміші трав (20 г багна, 15 г листя кропиви пекучої залити 1 літром окропу, настоювати 8 годин в закритій посудині, процідити); при кашлюку дітям давати по 1 чайній ложці 3 рази на день;

– при грипі, нежитю, різних запаленнях носа, а також для втирання як болезаспокійливий засіб використовують олію багна духмяного (1 частина витяжки або екстракту багна звичайного змішати з 9 частинами лляної або соняшникової олії, пропарити в духовці або на гарячій плиті 30 хвилин в закритій посудині, цю суміш капають по 1-2 краплі в кожну ніздрю 2-3 рази на день;

– при подагрі, ревматизмі застосовують олію: 2 столові ложки подрібненої трави багна звичайного змішати з 5 столовими ложками соняшникової олії, настоювати 12 годин у теплому місці в закритій посудині, процідити;

– як відхаркувальний засіб приймати по 1 столовій ложці через 2 години після їжі настій трави багна звичайного: 10 г трави і 200 мл окропу, настояти, процідити і змішати з сиропом алтеї (25 мл).

Залишити відповідь