Береза

Береза
Дерево Берези

Хімічний склад берези,
Дія берези,
Способи застосування берези.

Береза
Береза, склад рослини

Береза – дерево родини Betulaceae (березові). Відомо близько 65 видів. В Україні окрім згаданих видів зустрічається береза Betula borysthenica Klok. (дніпровська) і Betula humilis Schrank. (приземкувата), які можна заготовлювати.

Береза повисла, береза бородавчаста (Betula pendula Roth, Betula verrucosa Ehrh.) – однодомне дерево висотою до 20 м, з гладкою білою (чорно-сірою біля основи у старих дерев) корою. Кора берези повислої з легкістю тріскається. Гілки берези повислої повислі, з червоно-бурими молодими пагонами і зі смолистими бородавками.

Листя берези повислої чергові, трикутно-ромбічні, двоякопильчасті. Квітки берези повислої дрібні, роздільностатеві, зібрані в суцвіття – сережки.

Чоловічі сережки берези повислої також повислі, довжиною – 5-6 см, розташовані по 2-3 на кінцях гілок берези. Жіночі сережки берези повислої завдовжки 2-3 см, поодинокі, сидять на коротких бокових гілочках. Плід берези повислої – довгастий горішок з 2 крилами.

Береза
Береза плосколиста, листя рослини

Береза плосколиста (Betula platyphylla Sukacz.) – відрізняється від берези повислої широко- або трикутно-яйцевидним листям з усіченою основою і наявністю приквіткових лусочок з довго клиновидною основою.

Береза пухнаста, береза біла (Betula pреubescens Ehrh., Betula alba L.) – відрізняється від берези повислої коротшими, спрямованими вгору і в сторони гілками, білою корою біля основи старих стовбурів, опушеними молодими пагонами і більш шкірястим листям.

Цвіте береза в квітні – травні під час розпускання листя, плоди дозрівають в серпні – вересні. Росте береза на сухих і вологих піщаних, суглинних, чорноземних, кам’янисто-щебенистих ґрунтах у всіх видах лісів.

Особливо великі березові ліси утворюються в лісостеповій зоні. Вирощують як декоративну рослину в садах, парках, скверах, по узбіччях доріг.

Береза
Береза бородавчаста

Береза повисла поширена суцільними лісами в лісовій, лісостеповій та степовій зонах європейської частини материка і до озера Байкал, зустрічається на Кавказі, в Криму, в Казахстані.

Береза плосколиста на великих площах в Східному Сибіру, Забайкаллі, на Далекому Сході нерідко утворює чисто березові або ліси з невеликою домішкою інших деревних порід.

Береза пухнаста більш витривала до холоду і заболочених місць, тому зростає далеко на півночі і сході, не зустрічається в Криму, на Кавказі, в горах Середньої Азії.

Для лікування використовують бруньки, молоде листя, березовий сік, дьоготь, вугілля, кору, деревину всіх видів берези і фітопатогенний паразитарний гриб – чага, що утворює нарости на стовбурі берези.

Березові бруньки заготовляють при рубці лісу ранньою весною або зимою, зрізуючи молоді гілки разом з бруньками. Зрізані гілки берези зв’язують в пучки, прогрівають їх на сонці або в приміщенні, щоб бруньки набрякли. Потім 3-4 тижні їх сушать на відкритому повітрі, в сараях, на горищах, в сушарках при температурі 25-30 ° С.

Висушені березові бруньки темно-коричневого кольору, з блискучою поверхнею і приємним запахом. Висушені бруньки обмолочують або общипують руками, чистять від сережок і домішок за допомогою решіток, віялок, упаковують в паперові коробки або мішки по 25-50 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах в групі ефіроолійної сировини. Вихід готової сировини 40-45%. Термін зберігання до 2 роки.

Береза
Береза пухнаста, береза біла (Betula реubescens Ehrh., Betula alba L.)

Листя берези заготовляють в червні-липні в період їх повного розвитку в місцях лісових вирубок. З гілок листя зривають руками в рукавицях, і сушать звичайним способом на горищах, в сараях, під навісами, в приміщеннях з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (2-3 см) на папері або тканині, постійно перемішують. Вихід сухої сировини 25%. Готову сировину пакують у мішки і зберігають у сухому добре провітрюваному приміщенні.

Березовий сік збирають навесні в період сокоруху, коли він рясно витікає з надрізів стовбура, консервують і зберігають в скляному посуді.

Березовий дьоготь і вугілля отримують при сухій перегонці деревини. Основні заготовки виробляють на Поліссі – у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській, Чернігівській, Сумській областях та менше в Карпатах і Лісостепу.

Хімічний склад берези. Бруньки берези містять ефірну олію, аскорбінову кислоту, сапоніни, виноградний цукор, смоли, дубильні речовини, флавоноїди, фітонциди. Листя берези містять бетулоретинову кислоту у вигляді бутилового ефіру, аскорбінову кислоту (до 2-8%), дубильні речовини (до 9%), сапоніни, нікотинову кислоту, гіперозид, ефірну олію, фітонциди, флавоноїди. Кора берези містить бетуленол, глікозиди, сапоніни, дубильні речовини, суберин, ефірну олію. У березовому соку є цукри (глюкоза і фруктоза), білок, яблучна кислота, ароматичні речовини.

Березові бруньки при перегонці з водяною парою дають до 8% ефірної олії. Це жовта густа рідина з бальзамічним запахом. До складу олії входять бетулен, бетуленова кислота, нафталін, біциклічний сесквітерпеновий спирт бетулол (до 47% вільного і до 45% зв’язаного з оцтовою кислотою у вигляді ефіру) і інші речовини. У бруньках і листі берези містяться антибіотичні речовини з сильною бактерицидною дією. До складу дьогтю входять фенол, крезоли, діоксибензоли, гваякол та інші сполуки.

Дія берези. Бруньки берези мають сечогінну, жовчогінну, потогінну, протизапальну, знеболювальну, антисептичну, ранозагоювальну, глистогінну властивості. Відвар і настій бруньок і листя берези посилюють діяльність залоз внутрішньої секреції, полегшують і прискорюють менструації, позитивно впливають на обмін речовин в організмі і сприяють виведенню з нього різних шкідливих речовин.

Листя берези мають ті ж лікувальні властивості, що і бруньки, але в більш слабкому ступені. Вони корисні при нефрозах і нефриті, зменшують альбумінурію, лікують сечокислий діатез, сечокам’яну хворобу. Березовий дьоготь володіє антибактеріальною, інсектицидною і місцево подразнювальною властивостями.

В медицині настій і відвар бруньок і листя берези застосовують як сечогінний засіб при асциті, набряках, задишці. Під впливом цих препаратів значно збільшується сечовиділення, різко зменшуються набряки і задишка.

Настій з молодого свіжого листя берези вживають при розладах нервової системи як стимулювальний засіб, при жовтяниці, ниркових кольках і як вітамінний і протизапальний засіб. Настоянку березових бруньок використовують для лікування гострих і хронічних форм екземи, ран, ерозія, пролежнів, гнійних виразок. Березовий дьоготь входить до складу мазі Вишневського як ранозагоювальний засіб і мазі Вількінсона, яку використовують при корості, лускатому лишаї, екземі.

Препарат з очищеного березового вугілля карболен застосовують як адсорбент при отруєннях бактерійними токсинами, при метеоризмі, дизентерії, диспепсії.

Консервований березовий сік – загальновідомий корисний дієтичний напій. Його застосовують при бронхітах, бронхоектазах, туберкульозі, фурункульозі, подагрі, захворюваннях суглобів, екземі, лишаях і як загальнозміцнювальний засіб. Березові бруньки входять до складу сечогінних та інших зборів.

У народній медицині бруньки, листя берези і березовий сік застосовують з давніх часів. Настій, відвар і настоянку бруньок берези приймають всередину при набряках, водянці, різних захворюваннях жовчного і сечового міхурів, при хронічному захворюванні нирок, особливо при утворенні ниркових каменів, при функціональних розладах шлунка і виразці шлунка, атеросклерозі, подагрі, різних ураженнях суглобів, ревматизмі і як внутрішній кровоочистний засіб при лікуванні різних захворювань шкіри – гострих і хронічних формах екземи, вугрів, лишаїв, ран, ерозій, пролежнів, свербіння і подразнення.

Тривале вживання всередину настоїв березових бруньок і листя може призвести до подразнення нирок.

Настоянку бруньок берези застосовують і як зовнішній знеболювальний і протизапальний засіб для втирання і компресів при болях в суглобах, подагрі, ревматизмі і як ранозагоювальний засіб. Ваннами з березового листя лікують подагру, суглоби при ревматизмі. Розпарене свіже або сухе листя берези багаторазово застосовують для припарок і компресів при болях в суглобах, при ревматизмі.

Способи застосування берези:
– при водянці, набряках, як жовчогінний і сечогінний засіб приймати настій (20 г березових бруньок залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити) по ¼ склянки 4 рази на день за 30 хвилин до їжі;

– при набряках серцево-судинного походження приймати настій (20 г свіжого подрібненого березового листя залити 1 склянкою окропу, настоювати 4 години, процідити) по ¼ склянки 4 рази на день, додавши трохи питної соди;

– як жовчогінний, сечогінний засіб застосовують настій (20 г листя берези залити 200 мл окропу, після охолодження додати 2 г харчової соди, настоювати 6 годин, процідити) випити за 2 прийоми;

– як загальнозміцнювальний засіб при авітамінозах, для загоєння трофічних виразок приймають настій (50 г свіжого листя берези промити холодною кип’яченою водою, потім подрібнити, залити 0,5 л кип’яченої води температури 40-50 ° С, настоювати 4 години, злити, віджати листя, відстоювати 6 годин, осад видалити; готовий зелено-жовтий настій злегка гіркий на смак містить 155 мг/ 100 г вітаміну С) по ¼ або ½ склянки 2-3 рази на день перед їжею;

– при набряках, водянці приймати відвар (15 г березових бруньок залити 2 склянками води, кип’ятити 15 хвилин, настоювати 30 хвилин, процідити) по ½ склянки 3-4 рази на день;

– як жовчогінний і сечогінний засіб приймати настоянку (25 г березових бруньок залити 0,5 л 90% -го спирту, настоювати 8-10 днів) по 1 чайній ложці або по 20 крапель на 100 мл води 3 рази на день перед їжею;

– при артритах, міозитах, пролежнях настоянку березових бруньок застосовують зовнішньо у вигляді втирання і компресів;

– як протизапальний, сечогінний, при фурункульозі і як загальнозміцнювальний засіб приймати по 1 склянці 3 рази на день березовий сік;

– при паразитарних і грибкових захворюваннях шкіри, екземі, лускатому лишаю застосовують дьоготь березовий у вигляді 10-30% -х мазей, лініментів, сірчано-дігтярного мила;

– як сечогінний засіб і для прискорення загоєння ран приймати настій бруньок берези (2 чайні ложки бруньок берези заварити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину) по 1 столовій ложці протягом дня.

Залишити коментар