Категорії
Різне

Чорон

«Чорони являють собою виняткове надбання матеріальної культури якутів» (А.П.Окладников, археолог, історик, етнограф).

Чорон (Чороон) – національна якутська посудина для зберігання і споживання кумису. За формою нагадує кубок на одній або трьох ніжках. Чорон або кумисний кубок за матеріалом виготовлення поділяють на берестяні і дерев’яні. Традиційно виготовляють його переважно з берези.

Прикрашають багатим геометричним різьбленням. Різьба розташовується у вигляді ярусів. Чим більше ярусів, тим почесніше кубок. В окремих випадках Чорон може інкрустуватися сріблом або мідними сплавами.

Велика кількість лісів, бездоріжжя, віддаленість регіонів більшою мірою створили умови, при яких людина Саха мимоволі мусила сама виготовляти майже всі необхідні в побуті предмети. Матеріалом для виготовлення різних предметів домашнього начиння служило дерево.

Чорон був мобільним і обов’язковим предметом у повсякденному житті кожної саха, і особливо використовувався в обрядових церемоніях і на свята.

Досі і за межами Якутії і в ній самій мало вивчено творчість народу Саха, яка сягнула великої майстерності в прикладному мистецтві, зокрема, в художній обробці дерева.

Походження чоронів бере свій початок з глибокої давнини. На думку А.П.Окладнікова, «переселення південних тюркомовних предків якутів з Західного Прибайкалля в басейн середньої Лєни почалося приблизно в IX-X століттях». При цьому доцільно застосувати опис А.І.Гоголева з вивчення походження етногенезу народу саха: якутський чорон не відносився до числа суто побутового посуду. Ним користувалися в основному тільки під час проведення кумисних свят.

Своєрідна форма чороона на піддоні – результат злиття форм скіфського казана і якутського посуду типу матаарчах. Слід до цього додати, що скіфи готували кумис в дерев’яному посуді. Ручка одного дерев’яного посуду з Пазиріка оформлена у вигляді копит коня, як ніжки пізніх якутських чороонів …

Чорон – великий дерев’яний кубок пускали в коло святкуючих людей, як символ єдності перед богами, у яких за допомогою жерця, Айии ойууна, просили благополуччя і розмноження кінної та рогатої худоби. У язичницьких похованнях якутів виявлені чорони архаїчної форми, схожі на скіфський казан. Вони зустрічаються рідко і в основному в чоловічих похованнях з багатим інвентарем.

Ареал розповсюдження якутських чоронів або ж схожого з ним керамічного посуду охоплює велику територію: від басейну Єнісею до узбережжя Охотського моря і від долини Алтайських гір до узбережжя Північного Льодовитого океану. Територію дослідження називають Имияхтахською культурою, виявленою в 1942 р. А.П.Окладніковим, датується II тис. до н.е. Цікавою є і територія поширення даної культури Среднеленським плоскогір’ям, звідки надалі також була відкрита точка місцезнаходження іншої Кулун-Атахтахської культури.

Залишити відповідь