Категорії
Природа Рослини

Дерев’яне яблуко (лат. Limonia acidissima)

Дерев’яне яблуко (лат. Limonia acidissima або Feronia limonia) – фруктове дерево, належить до родини Rutaceae (рутові) монотипичного роду Limonia. Батьківщиною рослини є Індо-малайська зона в Бангладеш, Індії, Пакистані, Шрі-Ланці, а в Індокитайському екорегіоні на сході Java і екорегіони малезійської області.

Народні назви: дерево-яблуко, слон-яблуко або сир з фруктів.

Загальні назви Limonia acidissima:
– англійська назва – Elephant Apple, Monkey Fruit або Curd Fruit, Wood Apple;
– ассамська назва – Bal, Bael;
– бенгальська назва – Koth Bael;
– на мові гуджаті – Kothu;
– на мові хінді – Kaitha, Kath Bel або Kabeet;
– на яванській мові – Kawis або Kawista;
– на кхмерській мові – Kvet;
– канадська назва – Belada Hannu / Byalada Hannu, balulada hannu;
– малайзійська назва – Belingai;
– на мові малаялам – Vilam Kai;
– на мові маратхі – KavaTH;
– орійська назва – Kaitha або Kaintha;
– на санскриті – Billa, Kapittha, Dadhistha, Surabhicchada, Kapipriya, Dadhi, Puṣpapahala, Dantasātha, Phalasugandhika, Cirapākī, Karabhithū, Kanṭī, Gandhapatra, Grāhiphala, Kaṣāyāmlaphala;
– на мові сингальців – Divul;
– тамільська назва – Vilam Palam;
– на мові телугу – Vellaga Pandu;
– в’єтнамська назва – Quach.

Дерев'яне яблуко (лат. Limonia acidissima)
Дерево Limonia acidissima

Дерево дерев’яне яблуко з грубою колючою корою, росте до 9 метрів. Листя перисті, з 5-7 листочків, кожен з яких 25-35 мм завдовжки і 10-20 мм завширшки, з ароматом цитруса при розтиранні.

Плід дерев’яного яблука – ягода діаметром 5-9 см, солодка або кисла. Має дуже жорстку шкірку, яку важко зламати. Містить липку коричневу масу і невелике біле насіння.

Фрукти схожі за зовнішнім виглядом на плоди баелю (Aegle marmelos, бенгальська айва або золоте яблуко).

Шкірка плоду дерев’яного яблука настільки тверда, що її іноді використовують в якості посуду або попільнички. З кори також виробляють їстівну гумку.

Дерево дерев’яне яблуко має тверду деревину, тому використовується в деревообробній промисловості. М’якоть плодів має милоподібну дію, через що дерев’яне яблуко протягом сотень років використовують в якості засобу для чищення.

Дерев'яне яблуко (лат. Limonia acidissima)
Квітка рослини

Липкий шар навколо незрілого насіння дерев’яного яблука слугує побутовим клеєм, який також застосовують для ювелірних рішень. Клей, змішаний з вапном, забезпечує водонепроникність свердловин і цементує стіни. Такий клей при покритті полотна картини також захищає її від пошкоджень.

В М’янмі кору дерев’яного яблука застосовують в якості косметичного засобу під назвою танека (thanakha), практика використання якого поширилася на інші частини Південно-Східної Азії.

Шкірка плоду дерев’яного яблука містить ароматну олію, якою користуються при догляді за волоссям. З неї також виробляють барвник для кольорових шовків і ситцю.

Дерев’яне яблуко зростає швидко, особливо якщо живці щепити до вже укоріненої рослини. В такому разі можна швидко отримати фрукти, зелень і тінь від рослини. Листя і плоди в Tamil Nadu (штат на півдні Індії з населення 72 138 958 чоловік) традиційно використовували для корму слона, в той час як гілки слугували віниками для грубої роботи при догляді за тваринами.

Дерев'яне яблуко (лат. Limonia acidissima)
Листя рослини

Плоди дерев’яного яблука їдять в сирому вигляді, в асортименті напоїв і цукерок або вони добре зберігаються у вигляді джемів чи варення. М’якоть плодів в сирому вигляді їдять з цукром або без. В поєднанні з кокосовим молоком і пальмовим цукровим сиропом п’ють як напій або вживають в замороженому стані як морозиво.

Готують з Limonia acidissima також чатні (chutney – традиційні індійські приправи, що відтіняють смак основної страви). Протягом літа вживають напій Bael-panna, який роблять шляхом змішування плоду дерев’яного яблука з водою і спеціями.

Індонезійці збивають м’якоть стиглих фруктів з пальмовим цукром і з’їдають суміш на сніданок.

На субконтиненті зацукрована м’якоть дерев’яного яблука є основою для шербету.

Джем, маринад, мармелад, сироп, желе, сквош, іриски – це неповний перелік продуктів з цього багатофункціонального фрукту. Молоді листя дерев’яного яблука в Таїланді вживають в якості салату зеленого.

Дерев'яне яблуко (лат. Limonia acidissima)
Плід дерева

Індіанці їдять м’якоть стиглих фруктів з цукром або з неочищеним пальмовим цукром.

М’якоть дерев’яного яблука змішують з різноманітними йогуртами і роблять райту (raita – традиційна індійська страва).

Недостигла м’якоть плодів дерев’яного яблука на смак гірка, в той час як стигла має запах і кисло-солодкий смак. Для тих, хто не знайомий з цим фруктом, його своєрідний запах може здатися неприємним – гнилим або ферментований до такої міри, що іноді деякі сумніваються чи їстівний він.

У 100 г м’якоті плодів дерев’яного яблука міститься приблизно 31 г вуглеводів, 2 г білка, що еквівалентно майже 140 калоріям. Стиглі фрукти багаті бета-каротином (попередником вітаміну А), містять значну кількість тіаміну, рибофлавіну і невелику кількість вітаміну C.

Залишити відповідь