Гречка їстівна

Гречка їстівна
Рослина гречка посівна

Хімічний склад гречки їстівної,
Дія гречки їстівної,
Способи застосування гречки їстівної.

Гречка їстівна
Гречка посівна, склад рослини

Гречка звичайна, гречка посівна або гречка їстівна (лат. Fagopyrum esculentumn Moench (F. sagittatum Gilib.)) – вид однорічних трав’янистих рослин родини Polygonaceae (гречкові). Народні назви: греча, гречка, гречуха, грецька пшениця.

Стебло гречки їстівної прямостояче, червонувате, вузлувате, розгалужене, висотою 30-70 см. Листя цілісне, чергове, нижнє – з плівчастим розтрубом біля основи черешків, верхнє – сидяче. Квітки гречки дрібні, запашні, білувато-рожеві, з простою оцвітиною, зібрані в пухкі суцвіття. З’являються в липні і приваблюють безліч бджіл. Цвіте в червні – липні.

Гречка їстівна
Гречка посівна, плоди рослини

Плід гречки – 3-гранний горішок, світло-зеленого кольору, від 5 до 7 мм в довжину і 3-6 мм в товщину. Плоди дозрівають у вересні – жовтні. Дозрівають досить нерівномірно: нижні, дозрілі, легко обламуються і осипаються, тоді як верхівка рослини буває ще покрита квітками. Збір врожаю починається в кінці серпня – на початку вересня.

Гречка – круп’яна культура, відноситься до Pseudocereal (псевдозернові). Гречану крупу у вигляді ядриці (цільне зерно), гречаного проділу (подрібнене зерно) і гречаного борошна вживають в їжу. Насіння охоче поїдають співочі птахи, частково йде на корм тварин.

Культивується як круп’яна і медоносна рослина в середній і південній смузі європейської частини материка. Гречка – найголовніший медонос для багатьох районів з легким супіщаним ґрунтом, де у сприятливі роки з 1 гектара посівів в районах з нормальним зволоженням можна отримати до 80 кг меду (медозбір з гречки в посушливих районах вкрай нестійкий). Запилюється перехресно, комахами. Гречка вимагає не менше 2-2,5 бджолосімей на 1 га, які до того ж забезпечують до 70% виробництва насіння.

Квітки гречки дають багато нектару і зеленувато-жовтого пилку. Рясне нектаровиділення спостерігається при теплій і вологій погоді в першій половині дня (в жарку і посушливу погоду збір нектару бджоли припиняють). Гречаний мед темний, коричневий з червонуватим відтінком, ароматний, пряний.

Для лікування використовують листя, квітки, верхівки квітучих стебел і насіння гречки їстівної. Заготовляють листя, квітки або верхівки стебел в період цвітіння гречки, насіння – у міру дозрівання, сушать на повітрі в тіні або в сушарках при температурі 30-40 °C, на печах. Готову сировину пакують у мішки або тюки і зберігають в сухих добре провітрюваних приміщеннях.

Гречка їстівна
Гречка посівна, квітка рослини

Хімічний склад гречки їстівної. Трава гречки в період цвітіння містить глікозид рутин, фагопірин, галлову, кавову, протокатехінову, хлорогенову кислоти, флавоноїди.

У насінні і гречаній крупі є до 80% крохмалю, жирні олії, білок, вітаміни B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B9 (фолієва кислота), E (токоферол), P (рутин), PP (нікотинова кислота), мінеральні речовини (кальцій, йод, залізо, фосфор, цинк, фтор, молібден, кобальт), цукор, органічні кислоти (малеїнова, меноленова, щавлева, яблучна і лимонна). За змістом лізину і метіоніну, засвоюваність яких до 78%, білки гречки перевершують всі круп’яні культури.

З квіток виділено фагопірин. З верхівок квітучих рослин гречки їстівної у фармацевтичній промисловості виготовляють препарат рутин.

Гречка їстівна
Гречка посівна, листя рослини

Дія гречки їстівної. Квітки гречки їстівної мають пом’якшувальну і відхаркувальну дію. Препарат рутин з квіток і листя зменшує крихкість і проникність кровоносних судин. Листя пом’якшують нариви, прискорюють загоєння ран.

У медицині рутин застосовують для лікування гіпо- та авітамінозів P, при лікуванні і для профілактики крововиливу в мозок, серце, сітківку очей, при схильності до крововиливів в шкіру і слизові оболонки, при гіпертонічній хворобі (в сукупності з препаратами, що знижують кров’яний тиск), а також при лікуванні скарлатини, кору, висипного тифу, ревматизму, променевої хвороби.

У народній медицині відвар і настій сухих квіток гречки застосовують при хворобах органів дихання для пом’якшення сухого кашлю і як відхаркувальний засіб. Для лікувальних цілей заготовлюють квітки і листя в червні – липні, а також насіння гречки – у міру дозрівання.

У старовинних посібниках гречану кашу рекомендували при великій втраті крові, застуді. Гречка багата фолієвою кислотою, тому страви і ліки з неї стимулюють кровотворення, підвищують стійкість організму до дії іонізуючого випромінювання та інших несприятливих факторів зовнішнього середовища. Вміщена в ній значна кількість калію і заліза перешкоджають засвоєнню їх радіоактивних ізотопів.

Гречана крупа – цінний дієтичний продукт харчування. Для діабетиків ця крупа замінює споживання картоплі та хліба. Припарки і мазі з гречаного борошна рекомендують при шкірних захворюваннях (фурункулах, екземі). Свіже листя прикладають до ран і наривів. Із просіяного гречаного борошна і подрібненого в порошок листя роблять дитячу присипку.

Гречаний мед вживають при недокрів’ї, атеросклерозі, серцево-судинних, шлунково-кишкових та шкірних захворюваннях.

Гречка їстівна
Гречка посівна

Способи застосування гречки їстівної:

– відхаркувальний настій – 15 г сухих квіток гречки їстівної залити 2 склянками окропу, настоювати 2 години в закритому посуді, процідити. Приймати по 1/2 склянки 3-4 рази на день;

– 40 г сухих квіток з листям гречки їстівної залити 1 л крутого окропу, настоювати 20 хвилин, процідити. Пити, як чай, з медом при кашлі.

Свіже листя і квітки гречки їстівної вживати всередину небезпечно – вони до деякої міри отруйні.

Див. також: Ядриця (гречана крупа) з подорожником,

Начинка гречана

Залишити коментар