Хвощ польовий

Хвощ польовий
Хвощ польовий

Хімічний склад хвоща польового,
Дія хвоща польового,
Нелікарські види хвощів,
Способи застосування хвоща польового.

Хвощ польовий (Equisetum arvense L.) – багаторічна спорова трав’яниста рослина з сімейства Equisetaceae (хвощові) з довгими повзучими кореневищами, які заглиблюються в ґрунт до 1,5 метри. Ці кореневища покриті дрібними, тонкими корінцями і кулястими бульбами.

Хвощ польовий
Хвощ польовий, склад рослини

Стебла, що з’являються ранньою весною, не розгалужені, товсті, соковиті, висотою 7-15 см, на верхівках у них є спороносний колосок у вигляді овальної голівки.

Після дозрівання спор ці стебла відмирають, і після них розвиваються безплідні гіллясті зелені членисті стебла висотою 15-30 см. Листя лускаті зрослися в циліндричні піхви з 8-10 зубцями. Бічні гілки з 4-зубчастими піхвами.

При зборі необхідно відрізняти інші, нелікарські види хвощів:

Хвощ лісовий (Equisetum sylvaticum L.), у котрого гілки дугоподібно звисають вниз і повторно гілкуються, стеблові піхви 4-5 зубчасті, спороносні стебла розвиваються одночасно з безплідними.

Хвощ луговий (Equisetum pratense L.) росте на луках і полях. Верхня частина його стебла усаджена сосочками, і на верхівці стебла буває помітний темний залишок спороносного колоска, стеблові піхви -10-15 зубчасті.

Хвощ болотний (Equisetum palustre L.) дуже схожий на хвощ польовий, але відрізняється порожнистими не в’юнкими гілками і наявністю спороносного колоска на верхівці.

Зростає хвощ польовий на піщаних луках, у заплавних лісах, серед заростей і чагарників, на парових і посівних полях, по схилах ярів і берегів річок. Поширений повсюдно, крім пустель Середньої Азії.

Для лікування використовують літні вегетативні зелені пагони тільки хвоща польового. Заготовляють траву хвоща польового влітку: ріжуть ножами, серпами або скошують косами вище грубих підстав стебел і одразу сушать під навісами, на горищах під залізним дахом з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (5-7 см) на папері або тканині.

Вихід готової сировини 20-25%. Готову сировину пакують у тюки по 50 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах. Термін зберігання до 4 років.

Хімічний склад хвоща польового. Трава хвоща містить до 25% кремнієвої кислоти та її солей, сапонін еквізетонін (до 5%), алкалоїди (нікотин, еквізетин), флавоноїди (еквізетрин, ізокверцітрин, лютеолін), глікозиди кемпферолу, аскорбінову кислоту, каротин, аконітову, яблучну, щавлеву кислоти, білки, жирну олію, дубильні речовини, мінеральні солі, смолу, вуглеводи, гірку речовину.

Дія хвоща польового. Препарати хвоща польового мають кровоспинну, в’яжучу, діуретичну, протизапальну, протигнильну, тонізуючу кровоносні судини властивості. Підсилює роботу серця і прискорює кровотік, збільшує виділення сечі і зменшує кількість білка в ній, покращує загальний обмін речовин в організмі, сприяє загоєнню ран та епітелізації тканин, прискорює і збільшує виведення свинцю з організму.

Кремнієва кислота, що міститься в траві, стимулює збільшення білих кров’яних тілець. Свіжий сік трави підвищує згортання крові і рекомендується при маткових кровотечах. Молоді пагони хвоща польового є хорошим кровоспинним засобом, який поліпшує склад крові.

У медицині настій хвоща польового застосовують як сечогінний засіб при набряках, які з’являються через недостатній кровообіг, при запаленні сечового міхура і сечовивідних шляхів, при плевриті з великою кількістю ексудату, при гемороїдальних, шлункових кровотечах як зупиняючий кров засіб, для лікування туберкульозу легень, при порушенні обміну речовин, як засіб, що прискорює епітелізацію тканин.

Гарну кровоспинну дію досягається вживанням вина з хвощем польовим. Авіценна застосовував його для лікування пухлин в області печінки і шлунка, при водянці і кривавому проносі, а сік зі свіжого хвоща рекомендував для лікування ран і виразок.

У народній медицині багатьох країн хвощ польовий використовували при лікуванні різних хвороб ще при глибокої давнини. В нашій країні відвар і настій трави хвоща польового приймають всередину при захворюваннях легень і дихальних шляхів, при туберкульозі легень і легеневих кровохарканнях, при хворобах сечового міхура і внутрішніх кровотечах, при малярії, запаленні сідничного нерва, при жовчнокам’яній хворобі, подагрі та ревматизмі і як сечогінний при набряках різного походження, у тому числі серцевого, а зовнішньо для промивання гнійних ран, виразок і для полоскань порожнини рота і горла при запальних процесах.

Способи застосування хвоща польового:

1) 4 чайні ложки подрібненої трави залити 2 склянками окропу, настоювати 20 хвилин, процідити, вживати сечогінний настій теплими ковтками протягом дня;

2) 3 столові ложки трави настоюють 1 добу в холодній воді, процідити, настій використовують для ванн, промивань і компресів;

3) 1 столову ложку подрібненої трави відварити в 1 склянці окропу, настояти 20 хвилин, процідити і приймати по 1 столовій ложці 4 рази на день як сечогінний засіб;

4) 20 г трави настоюють 8 днів в 1 л білого вина і приймають вранці натще по 10-15 мл як кровоспинний засіб;

5) 1 столову ложку трави кип’ятити 20 хвилин в 1 склянці води, процідити і вживати для полоскань і обмивань;

6) 1 частину екстракту або згущеного відвару змішати з 4 частинами коров’ячого масла або вазеліну і використовувати в якості мазі для лікування ран та виразок;

7) 6 г трави хвоща польового відварити в 180 мл окропу, приймати як сечогінний засіб 3 рази на день;

8) 50 г трави хвоща польового настояти протягом доби в 3 склянках води і приймати для ванн, полоскань і компресів;

9) 20 г трави хвоща польового відварити в 200 мл окропу, додати настій з 6 г трави горицвіту весняного і 200 мл окропу, змішати процідити і приймати по 1 столовій 3 рази на день після їжі при набряках серцевого походження;

10) 1 столову ложку суміші (трави хвоща польового 20 г і квіток ромашки 20 г) заварити як чай 1 склянкою окропу і приймати по 1 склянці 3 рази на день гарячим і одразу після приготовання при запальних захворюваннях органів дихання.

Залишити коментар