Кінта да Регалейра (португ. Quinta da Regaleira – маєток Регалейри) – палацово-парковий комплекс Сінтри (Португалія). На території Кінта да Регалейри знаходяться романтичний палац у стилі неоготики, каплиця і парк з озерами, гротами, фонтанами і різними архітектурними капризами.
Названий на честь баронеси Регалейри, яка придбала маєток в 1840 році; відомий також як палац мільйонера Монтейру. Входить до складу «Культурного ландшафту Сінтри». У 1995 році включеного до Списку об’єктів всесвітньої спадщини.
Протягом століть ці землі належали різним людям. Відомо, що в 1697 році територія Quinta da Regaleira приблизно відповідала сучасним кордонам садибного комплексу, належала Jose Leite.
У 1715 р. Quinta da Torre (маєток вежі) придбав Франшіску Алберту де Кастру, який використовував для постачання міських фонтанів Сінтри розташовані тут гірські джерела.
У 1830 році «маєток Кастру» (португ. Quinta do Castro) перейшло до рук Мануела Бернарду, в 1840 році його придбала Ален Регалейра, дочка заможного торговця з Порту, незабаром після цього отримала титул баронеси.
У 1892 році володіння за 25 000 португальських реалів придбав меценат і колекціонер Карвалью Монтейру, завдяки якому вся територія набула свого нинішнього вигляду.
У 1942 році маєток було продано Вальдемару д’Ор, який використовував його як приватну резиденцію, а в 1987 році стало власністю японської корпорації Aoki. У березні 1996 року міська рада Сінтри змогла викупити маєток, після чого почалася його активна реставрація.
Для управління маєтком був створений спеціальний фонд, Fundação Cultursintra (офіційно зареєстрований 13 січня 1997), в числі засновників якого Асоціація захисту культурної спадщини Сінтри, міська рада Сінтри, Інститут збереження культурної спадщини, міністерство культури, Католицький університет Португалії та інші організації. У червні 1998 року Кінта да Регалейра була відкрита для відвідування публіки. У лютому 2002 року садиба отримала статус пам’ятки архітектури.
Будучи членом масонської ложі, Монтейру задумав облаштувати свій заміський маєток в інтересах своєї філософії.
До втілення цих ідей Монтейру привернув італійського архітектора Луїджі Маніні, який в той час працював у Португалії.
Дотримуючись віянь моди того часу і відповідаючи запитам замовника, Луїджі Маніні поєднав у проекті стильові елементи архітектури різних епох: романського стилю, готики, ренесансу і мануеліно.
Будівництво почалося в 1904 році, і до 1910 року більшість проектів було вже реалізовано. Як результат, у маєтку з’явився чотириповерховий палац і католицька каплиця, навколишня територія була перетворена на фантазійний «Райський сад», що розкинувся на чотирьох гектарах.
Декорований фасад чотириповерхового палацу Регалейри рясніє готичними башточками, горгулями і капітелями. Будова вінчає восьмикутна вежа, під якою знаходиться «Печера Леді». На першому поверсі палацу, який частково зберіг своє декоративне оформлення, була розташована вітальня, їдальня, більярдна, гардероб і спальня господаря.
На другому поверсі знаходилися його кабінет і спальні служниць. На третьому – прасувальна кімната і невелике приміщення з виходом на терасу, в підвалі – спальні для службовців-чоловіків, кухня з ліфтом для підйому їжі на перший поверх і різні складські приміщення.
Римсько-католицька каплиця висотою в кілька поверхів, розташована перед головним фасадом палацу і стилістично з ним пов’язана. Інтер’єр каплиці багато прикрашений ліпниною, вітражами і фресками, на яких зображені Тереза Авільська, Антоній Падуанський та інші святі католицької церкви.
На підлозі каплиці викладено зображення армілярної сфери – символ завоювань Португалії в епоху великих географічних відкриттів, що є одним з основних елементів герба Португалії, і емблема Ордена Христа.
Багатоярусний парк, що перетинається безліччю стежок, терасами спускається зі схилів пагорба.
Його планування та елементи приховують в собі символи, пов’язані з різними релігіями та релігійними культами, алхімією, масонством, орденами тамплієрів, розенкрейцерів і відомими літературними творами.
У верхній частині парку знаходиться дикий і недоглянутий ліс, в той час як в нижній – облагороджений руками людини. Поряд з озерами, каналами, гротами і печерами з підземними тунелями, парк прикрашають високі вежі, альтанки, різьблені лавки і статуї.
Колодязь посвячення або «Криниця посвяти», що йде вглиб землі, оточує спіральна галерея, прикрашена численними арками. Галерея складається з дев’яти прольотів по п’ятнадцять ступенів кожен.
Згідно з легендою, ці дев’ять рівнів символізують дев’ять кіл пекла, чистилища та раю, описані Данте.
На стіні зображений сяючий трикутник – один із символів масонства. Існувала думка, що колодязь служив для релігійних церемоній масонського братства, проте документального підтвердження цьому не знайшлося.
Система тунелів має безліч входів і виходів, що ведуть до каплиці, гротів, озера з водоспадом і інших визначних пам’яток. Символічно вони інтерпретують подорож між світлом і темрявою, смертю і воскресінням.
Крім каналів і фонтанів на території парку знаходяться два штучні озера. «Акваріум» створений так, наче він є природною частиною скелі. В даний час цей об’єкт знаходяться в стані консервації.
