Місія до зворотної сторони Місяця, Китай

Місія до зворотної сторони Місяця, Китай
Старт автоматичної міжпланетної станції «Чан'е-4» на борту ракети-носія «Чанчжен-3B»

Китай першим в світі запустив місію по висадці на зворотну сторону Місяця. Старт автоматичної міжпланетної станції «Чан’е-4» на борту ракети-носія «Чанчжен-3B» здійснено 8 грудня приблизно о 02:00 за місцевим часом (7 грудня о 20:00 за київським часом) з космодрому Січан (південно-західна провінція Сичуань). Якщо все відбудеться за планом, «Чан’е-4» увійде в історію, як перша в світі автоматична міжпланетна станція, що здійснила посадку на дальній стороні нашого супутника десь на початку січня наступного року.

Місія «Чан’е-4» складається зі стаціонарного посадкового модуля, а також місяцеходу, перед яким стоїть завдання, спрямовані на дослідження незвіданих областей природного супутника нашої планети.

Місія до зворотної сторони Місяця, Китай
Запуск ракети-носія «Чанчжен-3B» з космодрому Січан 8 грудня 2018 року

Місяць перебуває в приливному захопленні нашої планети. Іншими словами, у супутника йде майже однакова кількість часу, щоб зробити один оборот навколо своєї осі і навколо нашої планети. Тому з Землі ми завжди спостерігаємо лише за однією стороною нашого найближчого космічного сусіда. Дальня ж сторона супутника завжди знаходиться поза полем нашого зору. Саме тому ця місія являє для всіх такий великий інтерес.

У той же час знаходження апаратури на зворотному боці Місяця буде ускладнювати комунікацію між Землею і посадковим модулем і ровером – Місяць тверде тіло, прямі сигнали будуть блокуватися.

Місія до зворотної сторони Місяця, Китай
Вид зі зворотньої сторони Місяця і знімок Землі (верхня ліва частина знімка). Фотографія отримана в ході космічної місії службовим модулем «Чан’е-5т1» в 2014 році

Для вирішення цієї проблеми Китай в травні цього року запустив орбітальний супутник «Цюецяо», що розташувався за Місяцем в точці Лагранжа L2 і буде виступати в якості ретранслятора, передаючи і отримуючи інформацію з апаратів «Чан’е-4» і Землі.

Скоріше за все, сигнали будуть надходити з дна карета Карман (186-кілометрова діра на місячній поверхні, куди, відповідно до очікувань, повинні сісти модуль і місяцехід. Кратер є частиною басейну Південного полюса – Ейткен – одного з найбільших ударних утворень в Сонячній системі (його протяжність становить 2500 кілометрів).

Місія до зворотної сторони Місяця, Китай
Китайський місяцехід Юйту, сфотографований посадковим модулем «Чан’е-3» в грудні 2013 року

В рамках місії «Чан’е-4» планується використання цілого набору наукових інструментів. Посадковий модуль оснащений камерами Landing Camera (LCAM), Terrain Camera (TCAM), спектрометром низьких частот (LFS), а також нейтронним дозиметром (LND), наданим Німеччиною. Місяцехід має панорамну камеру (PCAM), проникаючий радар (LPR), спектрометр видимого та ближнього інфрачервоного діапазону (VNIS), а також компактний аналізатор незаряджених частинок (ASAN), представлений шведськими вченими.

Все це обладнання дозволить «Чан’е-4» детально вивчити середовище навколишнього простору. Наприклад, спектрометр низьких частот (LFS) дозволить з’ясувати інформацію про склад місячної поверхні на зворотному боці супутника, а за допомогою проникаючого радара (LPR) вчені зможуть дізнатися більше про шарувату структуру поверхні.

Ця інформація допоможе краще розібратися, наскільки зворотна сторона Місяця відрізняється від тієї, що завжди повернута до Землі. Наприклад, величезні базальтові рівнини з так званими місячними морями, частіше зустрічаються на ближній стороні супутника, але практично відсутні на його дальній стороні. До речі, не називайте зворотну сторону «темною стороною». Насправді вона отримує стільки ж сонячного світла, скільки і ближня.

Міжпланетну автоматичну станцію «Чан’е-4» також очікує деяка радіоастрономічна робота, для якої доречним буде відсутність на зворотному боці радіоперешкод із Землі. Орбітальний супутник «Цюецяо» теж займається збором астрономічних даних, використовуючи для цих цілей інструмент Low-Frequency Explorer, який є спільною розробкою Нідерландів і Китаю.

За допомогою посадкового модуля також планується провести біологічний експеримент. На борту апарата перебуває невелика закрита екосистема, в якій містяться яйця шовкопряда і насіння помідорів і арабидопсиса. Вчені хочуть перевірити чи можуть ці організми вижити і розвинутися на місячній поверхні.

Місія «Чан’е-4» є частиною більш масштабної китайської програми з освоєння Місяця. У 2007 і 2010 роках країна відправила на місячну орбіту апарати «Чан’е-1» і «Чан’е-2». У грудні 2013 року на поверхні ближньої сторони супутника висадився посадковий модуль «Чан’е-3» і місяцехід Юйту. Космічний апарат «Чан’е-4» спочатку розроблявся як дублювальна місія, але після часткового успіху «Чан’е-3» було вирішено запустити його в якості окремої місії.

У жовтні 2014 року Китай запустив місію «Чан’е-5т1», в ході якої для обльоту Місяця був відправлений випробувальний апарат, який повернувся назад на Землю через 8 днів.

Також готується місія «Чан’е-5», що в даний час знаходиться в стадії розробки. В її ході планується зібрати зразки місячної поверхні на ближній стороні супутника і доставити їх на Землю. Запустити її планувалося ще в 2017 році, але вирішили перенести на 2019-й.

Згідно з більш ранніми заявами китайських чиновників, країна також планує пілотовані місії до Місяця, проте терміни проведення цих місій поки залишаються неясними. Швидше за все, це буде нескоро. Що стосується пілотованої програми Китай зараз зосереджений на розробці і виведенні нової навколоземної орбітальної космічної станції, початок функціонування якої заплановано на початок 2020-х років.

Залишити коментар