Настоянка прополісу

Настоянка прополісу
Прополіс має приємний специфічний запах, що нагадує аромат берези, та легко скочується в грудочки. Бджоли використовують прополіс для бальзамування - якщо в вулик потрапляє метелик або личинка, бджоли її жалять до смерті і обмазують прополісом. У такому вигляді стороннє тіло лежить роками і не піддається процесам гниття - настільки сильні у прополісу антибіотичні властивості. Для бальзамування, до речі, прополіс застосовувався у Стародавньому Єгипті.

Прополіс (Propolis) – продукт життєдіяльності бджіл, клейка смолиста речовина, що виробляється медоносними бджолами для обмазування стінок вулика, закладення щілин, прохідності льотка, зміцнення та дезінфекції стільників перед засівом яєць маткою, а також ізоляції сторонніх предметів у вулику. Має антибактеріальну та анестезуючу дію.

Прополіс (бджолиний клей) – це щільна або липка пружно-в’язка маса зеленувато-бурого або темно-коричневого кольору з сіруватим відтінком, специфічним запахом, гіркувато-пекуча на смак. Прополіс майже нерозчинний у воді, розчинний у спирті. До складу прополісу входить суміш смол, воску, ефірних олій та інших речовин.

Прополіс має в’язкий, загальнозміцнювальний та протипухлинний ефект, знімає судинний спазм, знижує артеріальний тиск, сприяє виведенню холестерину та тригліцеридів з організму, стимулює кровотворення та жовчовиділення, покращує травлення.

Хімічний аналіз показує наявність у ньому низки природних сполук (флавонів, флавононів, флавонолів, похідних коричної кислоти, ацетоксибетулінолу та інших), які є у бруньок дерев (берези, тополі, вільхи тощо), з яких бджоли збирають клейкі виділення і модифікують їх своїми ферментами для отримання прополісу.

В народній медицині прополіс використовується для видалення мозолів (накладають у вигляді коржика в суміші з жиром на мозоль), при лікуванні ран та опіків (у вигляді мазі), для полоскань при запальних захворюваннях порожнини рота та горла (розведений спиртовий розчин) та ін. Є дані про ефективність 30% спиртового розчину прополісу при деяких шкірних та грибкових захворюваннях (піодермія, екзема тощо).

Для медичного застосування дозволені настоянки прополісу, таблетки «Прополін», мазь «Пропоцеум», аерозоль «Пропосол» та «Пропомізоль», ректальні супозиторії «Простопін».

1. Настоянка прополісу (Tinсtura Propolisi) – 10% розчин прополісу в 80% етиловому спирті – це прозора рідина червоно-коричневого кольору із характерним запахом прополісу. Застосовують як протизапальний і ранозагоювальний засіб. Призначають внутрішньо та місцево. Всередину застосовують по 20-60 крапель у 1/4-1/2 склянці води 3 рази на день протягом 5-30 днів (при виразковій хворобі – 3-4 тижні). Рани обробляють тампоном, змоченим настоянкою, 1-3 рази на день; при хронічних гнійних отитах у вухо вводять тампон на 1-2 хвилини 2-3 рази на день або по 1-2 краплі 3-4 рази на день; при хронічному фарингіті та тонзиліті змащують мигдалики настоянкою, розведеною водою (1:1), 1-2 рази на день протягом 1-2 тижнів або проводять інгаляції водним розчином (1:20) 1-2 рази на день протягом 7-10 днів; при хронічному гаймориті промивають порожнини настоянкою, змішаною з ізотонічним розчином хлориду натрію (1:10) 2 рази на день протягом 14 днів; при запальних захворюваннях порожнини рота та горла проводять полоскання (15 мл настоянки на 1/2-1 склянку теплої води) 4-5 разів на день протягом 3-4 днів. Форма випуску: настоянка у флаконах-крапельницях по 25 та 50 мл. Зберігання: список Б.

Таблетки «Прополін» (Propolinum) містять 0,01 г сухого препарату прополісу. Застосовують як гепатопротекторний засіб при токсичних (у тому числі алкогольних) ураженнях печінки. Механізм дії препарату недостатньо вивчений. Призначають дорослим по 6-8 таблеток на добу (3-4 прийоми) за півгодини до їжі. Курс лікування 1-6 місяців.

2. Мазь «Пропоцеум» (Propoceum) містить 10% екстракт прополісу густого, вазелін, гліцерин, емульгатор. Застосовується як додатковий засіб при лікуванні хронічної екземи, нейродермітів, сверблячих дерматозів, трофічних виразок, що довго не гояться, зменшує свербіж та болючість, прискорює епітелізацію. Наносять на уражену поверхню 1-2 рази на добу або через день (під пов’язку або без неї). Курс лікування 23 тижні.

Можливі побічні ефекти: свербіж, почервоніння шкіри. У цих випадках лікування маззю припиняють. Протипоказання: гостра екзема, алергічні реакції на продукти бджільництва,
Форма випуску: мазь у тубах по 30 та 50 г.

3. «Пропосол» (Proposolum) – аерозоль, що містить прополісу 6 г, гліцерину 14 г, спирту етилового 95% 80 мл і пропелент. Це прозора рідина темно-жовтого кольору із бальзамічним ароматом. Застосовується як протизапальний, дезінфікуючий та болезаспокійливий засіб у стоматологічній практиці: при катаральних гінгівітах та стоматитах, афтозних та виразкових стоматитах, глоситах та інших запальних захворюваннях порожнини рота. Аерозолем зрошують запалену область 2-3 рази на день, а при зменшенні запального процесу 1-2 рази на день до повного одужання (зазвичай протягом 3-7 днів).

Препарат протипоказаний особам з алергічними захворюваннями та алергічними реакціями на продукти бджільництва. Форма випуску: в аерозольних балончиках по ​​50 г з клапанним пристроєм та насадкою-розпилювачем. Зберігання: при температурі не нижче 0 °С і не вище +35 °С, далеко від вогню та опалювальних приладів. Балончики слід оберігати від ударів, падіння, дії прямих сонячних променів.

4. «Пропомізоль» (Propomisolum) – аерозоль, що містить фенольний препарат прополісу (1%), олія евкаліптова, олія гвоздична, стабілізатор (твін-80), дистильована вода. Розчин червонувато-коричневого кольору із характерним ароматом. Застосовують як протизапальний, дезінфікуючий та болезаспокійливий засіб у стоматологічній практиці та при захворюваннях верхніх дихальних шляхів (див. Пропосол).

Аерозолем зрошують запалену область протягом 2 секунд 2-3 рази на день протягом 7—10 днів. При нанесенні аерозолю може з’явитися почуття печіння.

Протипоказання такі ж, як у пропосолу. Форма випуску: в аерозольних скляних балончиках по 65 г з захисним полімерним покриттям (з не дозованим клапаном). Зберігання: при температурі від +5 до +25 °С у сухому місці.

5. «Простопін» – ректальні супозиторії з широким спектром фармакологічної дії, обумовлені властивостями компонентів, що входять до складу цього препарату: прополіс (нативний і екстракти); молочко маточне бджолине; перга сушена; пилок квітковий (обніжжя), зібраний бджолами з лікарських рослин субальпійських лугів Північного Кавказу; мед поліфлерний гірський натуральний; віск бджолиний; ланолін безводний; какао-олія. Протипоказання: підвищена чутливість до продуктів бджільництва.

Спосіб застосування та дози: «Простопін» застосовують по 1 супозиторію 1 раз в день (на ніч) ректально, після очисної клізми або природного випорожнення кишечника. Курс лікування – 15-30 днів. Через 2-3 місяці слід провести повторний курс. Зберігають в сухому захищеному від світла місці при температурі 4-10 °С.

Володіє широким спектром антибактеріальної, противірусної, протигрибкової, протизапальної, ранозагоювальної, знеболювальної, імуностимулюючої, тонізуючої дії. Молочко маточне бджолине є високоактивним біогенним стимулятором, нормалізує та активізує обмінні процеси в тканинах, покращує їх харчування, стимулює ряд біохімічних процесів в імунній та ендокринній системах, що регулює рівень полових гормонів, підвищує потенцію, підсилює сперматогенез та регенерацію тканин, має омолоджувальну, антимікробну та протипухлинну дію. Перга – пилок, зібраний з лікарських рослин субальпійських лугів і оброблений ферментами бджіл, виявляє комплекс біологічних ефектів, включаючи антиоксидантний, загальнозміцнювальний, імуностимулюючий, протизапальний, протимікробний. Стимулює функцію надниркових залоз, регулює обмін речовин, підвищує фізичну та розумову працездатність, стимулює потенцію, зменшує набряклість та запалення простати, покращує сечовиділення, що забезпечує ефективність при урологічних та проктологічних захворюваннях.

Призначають при урологічних захворюваннях: гострих та хронічних простатитах, доброякісній гіпертрофії простати, везикуліті, уретритах, еректильній дисфункції, ослабленні сперматогенезу та активності сперматозоїдів. При проктологічних захворюваннях: геморої, парапроктиті, проктосигмоїдиті, виразковому коліті, тріщинах і виразках анальної області. Використовують як адаптогенний, загальнозміцнювальний, тонізуючий засіб. При ослабленій резистентності організму, підвищеній втомі, стресових станах, порушеннях режиму харчування та погрішності в дієті.

5. Апілак (Apilacum) – суха речовина нативного бджолиного маткового молочка (секрету алотрофічних залоз робочих бджіл). Запропоновано для застосування при артеріальній гіпотензії у дорослих, порушенні харчування у реконвалесцентів, невротичних розладах, порушенні лактації у післяпологовому періоді, себореї шкіри обличчя та травматичних кератитах.

Призначають сублінгвально по 0,01 г (1 таблетка) 3 рази на день протягом 10-15 днів.
При себореї шкіри обличчя наносять на шкіру 2-10 г 3% мазі з апілаком 1 раз на добу (під пов’язку або без неї), при інших ураженнях шкіри – 1-2 рази на добу.

При травматичних кератитах (як ранозагоювальний та антибактеріальний засіб) закладають
очні плівки в нижнє кон’юнктивальне зведення 13 разів на добу протягом 7-10 днів.
При підвищеній індивідуальній чутливості до апілаку можуть спостерігатися порушення сну, що потребує зменшення дози або відміни препарату.

Протипоказаний препарат при Аддісоновій хворобі. Так само як при застосуванні інших очних плівок, можливе відчуття стороннього тіла в оці. У разі розвитку набряку і почервоніння ока плівку видалять.

Застосування плівок з апілаком протипоказане при алергічних реакціях на бджільництво.
Форми випуску: сублінгвальні таблетки по 0,01 г (10 мг); 3% мазь у тубах по 50 г: очні плівки по 0,002 г (2 мг). Зберігають у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище +20 °С.

Прополіс має приємний специфічний запах, що нагадує аромат берези, та легко скочується в грудочки.

Якщо цей продукт життєдіяльності бджіл змішати зі спиртом, цілющий ефект зростає в кілька разів.

Як правильно зробити настоянку прополісу?

Інгредієнти для настоянки прополісу:
– прополіс – 80 грамів;
– медичний спирт – 300 мл (настоянку прополісу можна приготувати на горілці, замінивши етиловий спирт 0,5 л горілки; іноді використовують самогон, але сивушні олії та інші шкідливі домішки, що містяться в самогонці, можуть нівелювати лікувальний ефект);
– 1 пляшка із темного скла.

Рецепт приготування настоянки прополісу:
1. Очищення. Прополіс-сирець витримати 2-3 години в холодильнику, подрібнити на тертці, після чого залити холодною водою. В результаті частинки корисного прополісу осядуть на дні, а домішки випливуть на поверхню. Через 5 хвилин воду злити та очищений прополіс добре просушити.

2. Змішування. Висушений подрібнений прополіс помістити в ємність зі скла темного кольору. Туди ж додати спирт чи горілку, перемішати та герметично закрити.

3. Настоювання. Отриманий еліксир потрібно настоювати у темному приміщенні 2 тижні при кімнатній температурі, 5-б разів на добу пляшку потрібно інтенсивно струшувати.

4. Фільтрування. Після витримки настоянку прополісу профільтрувати через марлю та розлити в ємності із темного скла. Засіб готовий до використання.

Зберігають в захищеному від прямих сонячних променів місці, термін придатності домашньої настоянки з прополісу – до 3-х років. Але запасатися засобом на кілька років уперед не варто, щоб отримати максимальний ефект, краще готувати препарат щороку.

Застосування настоянки. Увага! Самолікування може бути небезпечним, проконсультуйтеся з лікарем.

Прополіс на спирту не підходить людям із алергією на продукти бджільництва. У разі виникнення алергічних реакцій (свербіж, почервоніння шкіри, нежить, набряки, кашель) слід припинити прийом настоянки і звернутися за допомогою до лікаря.

Залежно від ситуації спиртову настоянку прополісу використовують для розтирання або вживання. При вживанні слід пам’ятати, що розбавляти засіб можна лише чистою водою чи молоком, інші напої не підходять.

Дуже важливо правильно розраховувати дозування. Дорослій людині дозволено приймати внутрішньо не більше 20 крапель на день протягом місяця, далі обов’язково зробити перерву на кілька тижнів.

Дозування для дітей: на кожен рік життя дитини додати 5% норми дорослої людини. Наприклад, якщо дитині 10 років, то на день вона може приймати не більше 50% звичайної дози, тобто 10 крапель.

Прополісова настоянка протипоказана людям, у яких: індивідуальна непереносимість прополісу; камені в нирках; панкреатит; захворювання печінки та жовчних шляхів.

З метою профілактики засіб застосовують для: підвищення апетиту; покращення сну;
заспокоєння нервової системи; загального підвищення тонусу організму.

У народній медицині спиртовою настоянкою прополісу лікують: грип та застудні захворювання (7-10 днів); хронічний та гострий бронхіт (до місяця); підвищений артеріальний тиск; пневмонії; туберкульоз (1 місяць); захворювання шлунково-кишкового тракту.

При хронічних захворюваннях і під час прийому медичних препаратів доцільність використання настоянки прополісу краще обговорити з лікарем, оскільки засіб може нівелювати дію деяких медикаментів або стати причиною побічних ефектів.

P.S. Якщо немає бажання робити настоянку самостійно, препарат можна купити в аптеці.

Залишити коментар