Категорії

Підземний Сімферополь

Дотепер підземні об’єкти Сімферополя оповиті таємницею. Особливою популярністю серед любителів гострих відчуттів користуються закритий нині штаб Цивільної оборони (ЦО) і розгалужений колектор під центральною частиною міста. Також серед місцевих жителів ходять чутки і про інші подібні об’єкти, серед яких винні погреби та інші приміщення.

Якщо вірити статистичним даним, під кримської столицею розташовано близько 100 радянських на всі випадки життя бомбосховищ. В більшості своїй вони були перекваліфіковані в захисні споруди від можливих техногенних катастроф. Такі притулки будували ще за часів СРСР під великими підприємствами і під урядовими організаціями. До слова, під будівлею Ради Міністрів також розташовано притулок глибиною в кілька поверхів, він має ряд виходів в різних частинах міста.

Сьогодні в законсервованому стані знаходиться головне бомбосховище і за сумісництвом запасний пункт управління Сімферополем – це бункер під скелею по вулиці Воровського.

Підземний Сімферополь

Законсервований колись штаб цивільної оборони на вул. Воровського являє собою наземні адміністративні споруди і видовбані в скелі бомбосховища. Потрапити до бомбосховища можна було з головного входу, але можна було пройти і через допоміжний вхід, який знаходився за територією адмінчастини штабу.

Це бомбосховище вважали одним з найкращих в Радянському Союзі. В роки незалежності двох’ярусний об’єкт знеструмили, зняли охорону, перестали функціонувати системи вентилювання та опалення. За важкими дверима бункера ховалася ціла мережа приміщень, безліч кімнат зі старою радянською інфографікою та символікою, яка відмінно створює саме радянську секретно-бункерну атмосферу часів холодної війни. Тут можна було знайти старі карти міста, дерев’яні ящики з наборами протигазів, величезні очисні фільтри, гігантські насоси, паливні баки, робочі інструменти, штабне обладнання. Тепер бункер замуровано.

Сімферополь підземний

Але столиця Криму вздовж і впоперек пронизана й іншими підземними загадками. Однією з таких є міська підземна річка. У місті можна знайти кілька підземних входів до річки, але більшість з них заклали, щоб не спокушати підлітків на пошуки пригод. В 90-і роки під час створення глибокого колектора русло річки випадково перекрили, одразу в центральному районі міста підтопило підвали житлових будинків і громадські споруди.

Вхід до підземної річки можна знайти в районі медуніверситету, якщо йти проти течії Салгира: прямо в бетонній стіні на рівні води є два досить великих круглих проходи. Йти весь час доведеться по воді, дуже рідко вдасться розігнути спину і стати в повний зріст, місцями потрібно пересуватися навпочіпки і на колінах. Будьте готові зустріти здоровенних щурів. Подекуди річка виходить на поверхню, місцями під землею можна наштовхнутися на стару кам’яну кладку зводів.

Колектор – одне з популярних місць серед дигерів. Потрапити туди найпростіше було через колектор на перехресті вул. Леніна та вул. Воровського, але залізний люк забетонували. Ще один вхід є в кінці скверу ім. Леніна, де є обгороджена територія, яка надійно охороняється. Основний вхід у підземелля стічних вод знаходиться недалеко від колишнього «Зеленого театру» на площі Радянській.

Отвір в тунелі, вихідна сторона отвору щільно заварена

Зсередини колектор являє собою щось на зразок печери, яку прикрашають іржаві сходи, рейки і вода. Колекторна шахта близько 3 метрів у висоту і 2,5 метра в ширину. Саме через рейки і народилася чутка, що насправді колектор є таємним метрополітеном для уряду.

Згідно з проектом починався колектор під парком на вулиці Воровського, проходив через площу Радянську, бульвар Леніна і виходив до залізничного вокзалу, а також в довколишні радгоспи – Приміський та Дзержинський. В 90-і з припиненням фінансування будівництво було зупинено. Проект не був завершений повністю. Тунель до вокзалу не дійшов. У ці ж роки води підмили ґрунт, частина одного з міських провулків обвалилася в глибокий котлован. У 1997 р. робітники залишили колектор, не дійшовши за наміченим маршрутом 2,6 км.

Шахтарі, які приїхали на роботи з Донецька, прокладали тунель вручну, працюючи у дві зміни. Під час будівництва використовували і спеціальний комбайн, прокладали рейки, щоб вивозити в вагонетках породи та відходи. Зайвий ґрунт піднімали у спеціальних кошиках на поверхню за допомогою лебідки. Бетонники заливали стіни і склепіння найміцнішим розчином. Проектувальники колектора обіцяли, що завдяки якісній методиці будівництва тунель прослужить без проблем не менше 150 років.

Тепер шахту прикрашають занедбані вагонетки, шляхи різко обриваються. Через те, що приміщення не обробили спеціальними розчинами від корозії, немов у похмурій печері зі стін звисають справжні сталактити, білі і червоні сталагміти. Колектор нагадує занедбане метро, що відповідає на тихий шепіт луною і сплесками падаючих зі стелі крапель ґрунтових вод. У тунелі досить сиро, всі металеві деталі проржавіли, всі системи знеструмлені, розміри тунелів 2,5 м в ширину і 3 м у висоту. За бетонними заслінками в тунелях знаходяться резервуари з водою.

У місті є ще одна підземна споруда під територією республіканської психіатричної лікарні по вулиці Р. Люксембург. Одна гілка простягається під р. Салгир до Гагарінського парку, а інша веде до залізничного вокзалу. У відвідувачів підземелля залишилися дивні і навіть моторошні відчуття, говорили вони про привидів, які живуть у тунелях. Історики стверджують, що ці ходи використовували ще під час Російсько-Турецької війни для облоги і зберігання провізії.

Зацікавлюють своєю таємничістю штольні в Луговому. На момент 2008-2009 років вони представляли собою два паралельних тунелі, які проходили вглиб пагорба. Біля входу в тунелі є технічне приміщення (імовірно для розміщення вентиляційного фільтруючого обладнання). Велика протяжність самих тунелів наводить на думку, що будували тут досить серйозний підземний об’єкт. Станом на 2008-2009 ще можна було помітити залишки вентиляційного фільтруючого обладнання. Споруду будували в часи холодної війни.

Виходи назовні набагато менші за діаметр самих тунелів. Постає питання, як же будівельникам вдалося демонтувати і витягти на поверхню машини, які робили проходку, можливо мародери порізали їх на металобрухт прямо всередині? Самі тунелі закінчуються глухою стіною, і складно визначити однозначно, чи це гірська порода, чи то бетон. Тунелі за протяжністю різні, найдовший в кінці обкладений кахлем. Насилу віриться, що після згортання прокладки тунелів комусь прийшло в голову будувати там джерело і обкладати його кахлем.

Місто, історія якого налічує кілька століть (ще до того, як воно стало Сімферополем), зберігає в собі чимало підземних таємниць, більшість з яких так і залишилися для сучасних людей лише відлунням минулого.

Recent Posts

Хто би міг подумати

Конопля - це одна з найдавніших технічних культур людства. З її волокон плетуть мотузки, роблять тканину, з насіння отримують олію.Читати…

5 години ago

Целюлоза технічної коноплі і джут для упаковки

Джут і коноплі - це цінні технічні культури, що обробляються для отримання волокна і насіння. Джутову і конопляну целюлозу з…

5 години ago

Салат туриста

Салат туриста - це рецепт консервації з перловою крупою з овочами. Відмінно зберігається при кімнатній температурі. Можна вживати як доповнення…

9 години ago

Салат «Знахідка» на зиму

Салат «Знахідка» - смачна закуска з кабачків та квасолі на зиму, відмінно підходить до відвареної картоплі або макаронів, вдалий гарнір…

16 години ago

Паста Болоньєзе

Болоньєзе - м'ясний соус зі свіжими тальятелле (різновид локшини), який традиційно готують в Болоньї. Менш традиційним є соус з макаронами…

1 день ago

Мак снодійний

Хімічний склад маку снодійного, Дія маку снодійного, Способи застосування маку снодійного, Протипоказання.Читати далі Мак снодійний

2 дні ago