Платина була дешевша за срібло

Платина була дешевша за срібло
Чорний серпентиніт (платино-паладієва руда), Джонс-Менвілл Ріф

А чи знали ви, що платина спочатку була дешевша за срібло?

Це один із найінертніших металів, нерозчинний в кислотах і лугах (крім царської горілки), реагує з бромом, розчиняючись у ньому; при нагріванні є більш реакційним. За хімічними властивостями схожий на паладій. У з’єднаннях виявляє майже всі ступені окислення. Гексафторид платини дуже отруйний, проте у металевому стані платина нетоксична.

У перекладі з іспанської «платина» буквально означає «срібло». Таку назву металу дали конкістадори. Винятковій тугоплавкості платини, яка не піддавалася переплавленню, тривалий час не знаходили застосування. Тому цінувалася платина вдвічі нижче за срібло – зараз на світових біржах платина дорожча за срібло приблизно в 100 разів.

Платина – один з найрідкісніших металів – середній вміст у земній корі (кларк) становить 5⋅10-7 % від маси.

Самородна платина також є сплавом, що містить від 75 до 92 відсотків платини, до 20 відсотків заліза, а також іридій, паладій, родій, осмій, рідше мідь та нікель.

Основні родовища платини (понад 90%) – ПАР (Бушвелдський комплекс), США, Росія, Зімбабве, Китай.

Платина (латинською Platinum) – блискучий благородний метал сріблясто-білого кольору. У Старому Світі стала відома лише з середини XVI століття, проте цивілізації Анд (інки і чибча) добували і використовували її ще з незапам’ятних часів.

Першим європейцем, який згадав платину у літературі (в опублікованій у 1557 році книзі «Екзотеричні вправи в 15 книгах»), був Скалігер.

У 1735 році король Іспанії видав наказ, надалі не ввозити до Іспанії платину. При розробці у Колумбії наказувалося старанно відокремлювати її від золота і топити під наглядом королівських чиновників у глибоких місцях річки Ріо-дель-Пінто (притока річки Сан-Хуан), яку потім стали називати Платіно-дель-Пінто. А ту платину, яку вже було привезено до Іспанії, наказувалося втопити у морі.

Королівське розпорядження було скасовано тільки через 40 років, коли мадридська влада додумалася застосовувати платину для фальсифікації золотих та срібних монет. І вже у 1820 році до Європи було доставлено від 3 до 7 тонн платини. Пізніше у Франції з неї був зроблений зразок метра, а потім і зразок кілограма.

За деякими джерелами, в 1744 році іспанський математик і мореплавець А. де Ульоа привіз зразки платини в Лондон. У 1789-му А. Лавуазьє включив платину до списку простих речовин.

Вперше у чистому вигляді із руд платину було отримано англійським хіміком У. Волластоном в 1803 р.

Багаті розсипи платини в Російській імперії були відкриті у другій половині 1824 року. У 1826 році П. Г. Соболевський і В. В. Любарський винайшли метод вироблення куванням платини за допомогою пресування і подальшої витримки в розжареному стані. З першої чверті XIX століття платину застосовували в Росії як легуючу добавку для виробництва високоміцних сталей. Сьогодні це каталізатор, найчастіше у сплаві з родієм, а також у вигляді платинової черні (тонкого порошку). Застосовують в ювелірній та зуболікарській справі. З платини виготовляють судини та мішалки, що використовуються при варінні оптичних стекол. Слугує вона для виготовлення стійкого хімічно та до нагрівання лабораторного посуду, магнітів з високою коерцитивною силою та залишковою намагніченістю (сплав 3-х частин платини та частини кобальту – ПлК-78), дзеркал для лазерної техніки, довговічних та стабільних електричних контактів у вигляді сплавів з іридієм, гальванічного покриття, перегінних ретортів для отримання плавикових і хлорних кислот; для виготовлення електродів для одержання перхлоратів, перборатів, перкарбонатів, пероксодвусерної кислоти, нерозчинних анодів у гальванотехніці, нагрівальних елементів печей опору; термометрів опору та датчиків вакууму (вакуумметр Пірані); покриття для елементів НВЧ-техніки (хвильоводи, атенюатори, елементи резонаторів). В медицині сполуки платини (переважно аміноплатинати) застосовуються як цитостатики.

Щорічно ювелірна промисловість світу виготовляє ювелірних прикрас майже з 50 тонн платини. Платина, золото та срібло – основні метали, що виконують монетарну функцію.

Залишити коментар