Плаун

Плаун
Плаун булавоподібний

Хімічний склад плауна,
Дія плауна,
Способи застосування плауна.

Плаун – рослини родини Licopodiaceae (плаунові).

Плаун булавоподібний (Lycopodium clavatum L.) – багаторічна вічнозелена трав’яниста спорова рослина зі слаборозвиненими коренями, з повзучим трохи висхідним стеблом висотою до 40 см і висхідними пагонами з густим листям.

Листя плауна булавоподібного дрібне, лінійно-ланцетоподібне, на верхівці переходить в тонкі довгі білі волоски, розташовані в кілька рядів на стеблі і його гілках.

На кінцях гілок плауна булавоподібного утворюються від 2 до 5 прямих спороносних колосків на подовжених ніжках. У пазухах споролистків розвиваються ниркоподібні спорангії, заповнені спорами. У липні – серпні спорангії лопаються і з них висипаються ніжні оксамитові жирні жовтуваті дрібні спори, які є дрібним порошком – лікоподієм.

Розмножується плаун булавоподібний вегетативно – живцями, виводковими бруньками, рідше спорами. Спори дозрівають в липні-серпні.

Народні назви: лікоподій, дереза, зміїний мох, митник, пелешник, плавучка, плавун-трава, п’ядич булавоподібний, зелениця.

Плаун
Склад рослини

Плаун річний або плаун колючий (Lycopodium annotinum L.) – відрізняється від плауна булавоподібного меншою розгалуженістю, горизонтальними, відігнутими на кінцях, загостреними колючими листочками і спороносними сидячими поодинокими колосками.

Плаун двогострий (Lycopodium anceps Wallr. або Diphasiastrum somplanatum L. Holub) – відрізняється від плауна булавоподібного дуже сплюсненими стеблами, гілками та колосками на довгих ніжках, зібраними по 2-6 разом. Спори їх значно темніші.

Плаун сплющений (Lycopodium complanatum L. (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub) має віялоподібно розташовані сплюснуті гілочки, з лускоподібним притиснутим листям, колоски зібрані по 3-4, на ніжках.

Плаун
Плаун колючий

Зростає плаун по піщаних і чорноземних ґрунтах, в сухих і вологих місцях, покритих зеленим мохом, в соснових борах і заростях молодого соснового лісу, в змішаних лісах і чагарниках, затінених і сонячних місцях, горах.

Розповсюджений повсюдно. Максимальні зарості плауна відзначені в Сибіру в лісотундрі і тундрі, в Прикарпатській України, Білорусі, в Прибалтиці, в Берединському заповіднику Кавказу. Для лікування використовують спори плауна (лікоподій), в народній медицині – надземну частину рослини і спори всіх видів плаунів.

Заготовляють цю ніжну і повільно зростальну рослину, коли дозрівають і жовтіють спороносні колоски, з початку липня до середини вересня. Зрізують акуратно ножицями спороносні гілочки в тиху і вологу погоду або рано вранці, коли вони вологі від роси. Відразу відокремлюють колоски від гілочок, не пошкоджуючи корінь і основу стебла, залишаючи на ньому 1/5 частину пагонів.

Сушать сировину під навісами або на горищах, розклавши на чистому щільному папері, тканині або синтетичній плівці до тих пір, поки з них не висиплються всі спори. Спори з висушених колосків витрушують на папір або полотно, просівають крізь густе сито і отримують чистий жовтий порошок.

Сухі спори плауна пакують в банки або подвійні паперові пакети по 5 кг, поміщають в фанерні ящики, викладені обгортковим папером, по 10 пакетів в кожен ящик і зберігають в сухих добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання не обмежений.

Хімічний склад плауна. Спори плауна містять до 50% жирної олії, що складається з гліцеридів арахінової, діоксистеаринової, лікоподієвої, миристинової, олеїнової, пальмітинової, стеаринової, танацетової кислот, гліцерин, протеїни, фітостерини, ситостерин, білок, цукор та інші речовини. У траві плауна є алкалоїди клаватин, лікоподин, акріфолин, псевдоселагін, нікотин, пектинові речовини, слизи, смоли, флавоноїди.

Дія плауна. Спори плауна мають жовчогінну, сечогінну, кровоспинну, протизапальну, протисудомну властивості.
У медицині спори плауна вважають найкращою дитячою присипкою і застосовують як ефективний протизапальний абсорбентний засіб, що підсушує шкіру, також для присипки пролежнів у дорослих. У фармацевтичній практиці їх використовують для обсипання пілюль.

У народній медицині настій спор або трави плауна застосовують при хворобах печінки, шлунково-кишкового тракту, сечового міхура, каменях нирок і сечового міхура, як болезаспокійливе при кольках, спазмах і як протизапальний при хворобах органів дихання.

Зовнішньо настій плауна вживають для ванн, обмивань, примочок при різних шкірних захворюваннях: корості, лишаях, висипках, при сверблячці, фурункулах. При ударах і ранах, пошкодженнях шкіри і для місцевих ванн. Сухий порошок використовують для присипки ран і попрілостей.

Способи застосування плауна:
– як сечогінний засіб приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день відвар плауна: 1 столову ложку подрібненої трави варити на слабкому вогні в 0,5 л води 5-10 хвилин, настоювати 2 години, процідити;

– при каменях у нирках і сечовому міхурі, при гострому циститі приймати відвар: 2 столові ложки спор плауна кип’ятити 10-15 хвилин в 2 склянках води, приймати по 1 столовій ложці разом зі спорами через кожну годину;

– при запальних захворюваннях органів дихання, а також для обмивань і місцевих ванн по 1 столовій ложці 4 рази на день використовувати відвар: 1 столову ложку спор плауна кип’ятити 15 хвилин в склянці води, настоювати 1-2 години, процідити;

– при шлунково-кишкових захворюваннях (гострому ентериті) вживати по ¼ склянці 4 рази на день настій: 2 чайні ложки трави плауна настоювати 4-5 годин в 2 склянках холодної кип’яченої води, процідити;

– при хворобах печінки вживати по ¼ склянки 4 рази на день настій: 1 чайну ложку спор плауна настояти 8 годин в 1 склянці холодної води, процідити;

– присипку використовують для лікувань попрілостей і пролежнів.

Залишити коментар