Італійська Тоскана (Toscana) – дивовижний регіон, який обов’язково потрібно відвідати хоча б один раз в житті. Вкриті виноградниками пагорби, розкидані по ним старовинні містечка, чудова Флоренція, яку неможливо забути. В Тоскану приїжджають і любителі мистецтва, і гурмани, і звичайні туристи, які прагнуть побачити один з найпрекрасніших куточків нашої планети.
Тосканою найкраще пересуватися на машині, залишивши осторонь галасливі автостради, рухатися по серпантину вузьких сільських доріг, багато з яких прокладені ще древніми римлянами. А починати подорож ліпше зі столиці регіону – Флоренції.
Флоренція. Головне місто регіону – немолода Флоренція (Firenze), яка була заснована в 59 році до нашої ери. В XI столітті вона досягла розквіту, а епоха Відродження принесла Флоренції світову славу на багато століть вперед.
– Кафедральний собор. Перше, що потрібно побачити у Флоренції її собор, повна назва якого Санта-Марія-дель-Фіоре (La Cattedrale di Santa Maria del Fiore) – це четверта за величиною базиліка в світі; до недавнього часу купол собору (висотою 42 м) вважався найбільшим в світі. Храм почали будувати в кінці XIII століття, а остаточно всі роботи завершилися лише через 600 років. Собор вражає туристів своєю зовнішньою обробкою, для якої використовувався мармур трьох кольорів, відповідних кольорам національного прапора Італії.
– Галерея Уффіці. У Флоренції знаходиться відома галерея Уффіці (Galleria degli Uffizi) – один з найпопулярніших художніх музеїв Італії. У галереї Уффіці виставляються шедеври світового мистецтва, створені Тіціаном (Tiziano), Караваджо (Caravaggio), Джотто (Giotto) і іншими великими майстрами. Саме в ній зберігається «Святе сімейство» Мікеланджело Буанаротті (Michelangelo Buonarroti) і «Народження Венери» Сандро Боттічеллі (Sandro Botticelli). Обов’язково варто побачити статую Давида Мікеланджело, яка знаходиться в галереї Академії витончених мистецтв (Accademia di belle arti di Firenze).
– Палаци. Найвідоміші палаци міста: Палаццо Веккьо (Palazzo Vecchio) і Палаццо Пітті (Palazzo Pitti). Палаццо Веккьо побудовано на рубежі XIII-XIV століть в якості резиденції правителів Флоренції. Палаццо Пітті – найбільший в місті палац, колишня резиденція спочатку герцогів Тоскани, а потім і італійських королів. Поруч з палацом Пітті розташовані Сади Боболі (Giardino di Boboli) – один з найкращих зразків садово-паркового мистецтва часів Ренесансу.
Ф’єзоле. Залишаючи Флоренцію, зробіть невеликий гак на північний схід, у Ф’єзоле (Fiesole). Відстань між містами – всього десяток кілометрів. Ф’єзоле засновано етрусками в IX столітті до нашої ери, примітне древніми руїнами, які залишилися від їхніх поселень.
Стародавні Фезули – місто, де розташовувалася школа римських жерців-авгурів. З тих часів тут залишилися терми і амфітеатр, які датуються I століттям до нашої ери. У місті збереглося безліч інших будівель вельми поважного віку – церква кінця X століття, собор Святого Ромула (San Romolo), побудований в 1028 році, палац єпископа XI століття.
Чертальдо. Далі дорога лежить на південь. Залишивши Флоренцію, через 60 км ви потрапите в Чертальдо (Certaldo), на батьківщину Джованні Боккаччо (Giovanni Boccaccio), автора відомого «Декамерона». Древнє і мальовниче місто відрізняється від багатьох інших тим, що в ньому немає головної площі. Замість неї – вулиця, названа на честь знаменитого письменника Віа Боккаччо.
Стара частина міста збереглася з XIII-XV століть практично в незмінному вигляді. Тут є кілька красивих старовинних палаців, а для любителів літератури обов’язковим пунктом туристичної програми стане будинок Боккаччо: в ньому письменник народився, в ньому і помер. Похований він в церкві святих Якопо і Філіппо (San Jacopo e Filippo), побудованій в XIII столітті.
Сієна. З Чертальдо вирушайте в середньовічну Сієну (Siena), місто вина. Сієна розташована в долині К’янті (Chianti) – в головному символі Тоскани. Історичний центр міста відноситься до об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Символом же самої Сієни є кінні перегони – знамените Паліо (il Palio). Вони проходять двічі на рік, на початку липня і в середині серпня, на головній площі міста Пьяцца дель Кампо (Piazza del Campo), яку спеціально для цієї події вкривають товстим шаром землі.
Тут же, в Сієні, потрібно обов’язково подивитися на чудовий собор Санта-Марія-Ассунта (Сattedrale di Santa Maria Assunta), головну церкву міста. Зсередини він прикрашений фресками відомих художників Ренесансу – Донателло (Donatello), Пінтуріккьо (Pinturicchio) та інших. А зовні собор облицьований різнобарвним мармуром і прикрашений численними скульптурами (на жаль, майже всі вони замінені копіями).
Продовженням собору є Баптистерій (Battistero), побудований на початку XIV століття. У християнстві баптистерій використовується для здійснення таїнства хрещення. Водохресна купіль в Сієні – одна з найвидатніших пам’яток Відродження, створена в 1428-1430 роках.
Валь-д’Орча. Якщо дозволяє час, можна відправитися з Сієни далі на південь, в район Валь-д’Орча (Val d’Orcia), ландшафт якої також є об’єктом культурної спадщини ЮНЕСКО. Тут на особливу увагу заслуговують кілька невеликих міст, в першу чергу Монтальчіно (Montalcino), П’єнца (Pienza) і Монтепунчіано (Montepulciano).
– Монтальчіно – батьківщина знаменитого італійського вина Brunello di Montalcino. Щороку в липні тут проходить джазово-винний фестиваль. Якщо ви подорожуєте по Тоскані в інший час, обов’язково випийте пару келихів чудового Брунелло і продовжуйте свій шлях.
– П’єнца – пам’ятник історії, внесений до списку ЮНЕСКО. П’єнца – батьківщина папи Римського Пія II. Він спробував втілити тут мрію про «ідеальне місто», про яке вперше заговорив ще Платон. В епоху Відродження багато діячів мистецтва буквально марили «ідеальними містами», і саме в П’єнца ці ідеї були реалізовані максимально повно. На жаль, папа Римський Пія II помер всього через 4 роки після початку реконструкції міста, і з тих пір, з початку 1460-х років, П’єнца зберігає свій майже ідеальний вигляд.
– Монтепунчіано. Монтепунчіано – ще одне місто вина Тоскани, відоме не тільки однойменним сортом винограду, з якого роблять знамените Montepulciano d’Abruzzo, але і численними замками-палаццо, побудованими в стилі маньєризму в XVI столітті. Цей період пізнього Ренесансу носить назву «чинквеченто» (cinquecento). Головна ж визначна пам’ятка міста – церква Мадонна ді Сан-Бьяджо (Chiesa di San Biagio), побудована в середині XVI століття за проектом Антоніо да Сангалло Старшого (Antonio da Sangallo il Vecchio). Церква Мадонна ді Сан-Бьяджо являє собою еталонне будівництво епохи Ренесансу.
Монтеріджоні. Якщо відвідування Валь-д’Орча в ваші плани не входить, то, оглянувши Сієну, рухайтеся назад, в сторону Чертальдо, і заверніть в Монтеріджоні (Monteriggioni). Величезний замок з чотирнадцятьма баштами, що стоїть на вершині пагорба, згадується в «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі (Dante Alighieri) – і хоча б з цієї причини на нього варто поглянути. Можливо відкрита панорама замку і здасться вам дивно знайомою. Швидше за все, так воно і є: саме ці стіни і башти можна побачити у фільмах «Гладіатор» і «Англійський пацієнт».
Сан-Джиминьяно. З Монтеріджоні слід попрямувати у бік Сан-Джиминьяно (San Gimignano), знаменитого міста 72 веж. Крихітне містечко, в якому проживає трохи більше 7000 чоловік, цікаве своїми вежами, так званими «середньовічними хмарочосами». У XIV столітті будівля такої вежі свідчило про багатство і процвітання, і кожне знатне сімейство будувало свою споруду, вищу і красивішу за інших. На жаль, до наших днів збереглося лише 14 будівель, але і вони забезпечили місту місце в списку історичних шедеврів ЮНЕСКО. Все місто можна не поспішаючи обійти за 2-3 години, але побувати в ньому обов’язково потрібно.
Вольтерра. Наступна обов’язкова зупинка на маршруті – стародавнє місто Вольтерра (Volterra). Перші поселення, що виникли на місці сучасної Вольтерри, відносяться до залізного віку. Але фортечні стіни навколо міста набагато молодші, вважають, що їх побудовано в IV столітті до нашої ери. Завдяки археологічним розкопкам тут виявлено безліч пам’ятників часів етрусків і римлян. Здалеку Вольтерра здається похмурою і недружньою, але це дивовижне місто, в якому потрібно зупинитися хоча б на пару годин.
Ліворно. Досягнувши узбережжя, можна ненадовго зупинитися в Ліворно (Livorno). Рибальське село на початку XI століття, сьогодні це найбільший порт Тоскани.
Місто не може похвалитися великою кількістю історичних пам’яток, але тут варто прогулятися по мальовничій набережній і помилуватися красивими віллами, що стоять на березі. Навпроти міського порту можна побачити вежу-маяк, зведену в 1709 році. А любителям занедбаних місць буде цікава будівля термального курорту в стилі модерн, яка спорожніла з 1968 року, але як і раніше залишається дуже красивою.
Піза. Місто Піза (Pisa) представлення не потребує. Про її Падаючі вежі (Torre pendente di Pisa) знає, напевно, будь-яка людина на планеті, і кожен турист, який відвідує Італію, прагне опинитися на Площі чудес (Piazza dei Miracoli) і сфотографуватися на тлі вежі.
Однак далеко не всі знають, що Пізанська вежа – це дзвіниця Пізанського собору (Duomo di Pisa). Вона була побудована в 1360 році (будівництво тривало майже 200 років), а падати почала відразу ж після того, як був побудований третій ярус. За запевненням вчених, зробленим в 2008 році, вежа нарешті перестала завалюватися – раніше вона відхилялася від вертикалі на 1 мм за рік.
З інших визначних пам’яток Пізи варто відзначити базиліку XI століття Сан-П’єро-а-Градо (San Piero a Grado). Є версія, що колись тут був порт незалежної Пізанської республіки, в який прибув на кораблі святий Петро. На тому місці, де він зійшов на берег, і побудовано базиліку.
Менш відоме туристам кладовище Кампо Санто (Campo Santo). Воно примітне тим, що землю для нього привозили на кораблях з самого Єрусалима. Також в місті знаходиться Пізанський університет (Universita di Pisa), який є одним з найстаріших університетів Європи: ще в XI столітті тут розташовувалися навчальні заклади. В університеті здобув освіту, а потім і сам вів викладацьку діяльність найвідоміший уродженець Пізи Галілео Галілей (Galileo Galilei).
Лукка. Повертаючись в початкову точку подорожі – Флоренцію, потрібно обов’язково заїхати в місто Лукка (Lucca), яке знамените своїми церквами. Тут їх більш ніж достатньо. Більшість з них побудовані в період Треченто (trecento), яке ще називають Проторенессансом.
Терміном «треченто» в Італії прийнято називати XIV століття. Саме в той час Лукка переживала свій розквіт. Одним з найяскравіших представників мистецтва цього періоду є Джотто.
Ще одна визначна пам’ятка міста – фортечні стіни. Вони збереглися повністю, їх протяжність – понад чотири кілометри. Одна з найкрасивіших архітектурних пам’яток міста – собор святого Мартіна (Cattedrale di San Martino). Собор був закладений ще в VI столітті, а в XI перебудований. Потрапивши всередину, потрібно обов’язково поглянути на мармуровий надгробок початку XV століття, що зображує молоду жінку з собачкою в ногах. Пам’ятник є одним зі світових шедеврів архітектури.
Ельба. На закінчення огляду визначних пам’яток Тоскани згадаймо Ельбу (Elba) – без неї розповідь була б неповною. Ельба – це найбільший острів Тосканського архіпелагу, він займає третє за величиною місце серед італійських островів після Сицилії та Сардинії. Сумну славу Ельбі приніс відомий французький фрі-дайвер Жак Майоль (Jacques Mayol), історію життя якого описав Люк Бессон у фільмі «Блакитна безодня». Він жив на острові в останні роки свого життя, аж до самогубства, скоєного в 2001 році.
Ельба – популярний італійський курорт, улюблений багатьма за чисте море і пляжі з дрібним піском. Дістатися до нього можна на поромі з прибережного міста Пьомбіно (Piombino). На острові є кілька невеликих містечок-комун з музеями, церквами XI-XVI століть і двома-трьома старими фортецями. Але головним заняттям туристів, що прибувають на Ельбу, є пляжний відпочинок, віндсерфінг і прогулянки по узбережжю або невисокими мальовничими пагорбами.
