Поселення біля Бузовиці

Поселення біля Бузовиці
Восени 2020-го археологи з НАН України провели розвідкові роботи на околицях території, прилеглої до виробничого поселення-факторії часів Римської імперії.

Археологи обстежили околиці Бузовиці і Комарове, де в часи Римської імперії варварської Європи знаходилася склоробна майстерня.

В Комарові на Буковині, що датується ІІІ-ІV століттями нашої ери, є пам’ятка Черняхівської культури – ремісничий і гончарний центр. Про пам’ятку стало відомо з кінця 1950-х, але останнім часом роботи відновили знову. Це єдиний відомий за межами Римської імперії осередок із виготовлення скляних предметів за римськими технологіями: посуду, прикрас і т. п. І це дуже далеко від лімесу (військовий кордон, де стояли римські гарнізони) – 300 км до найближчого кордону Римської імперії. Такий укріплений кордон Римської імперії розмежовував імперську і варварську територію. А Комарів був розташований глибоко на варварській території.

Сенсаційність минулорічного дослідження поселення на околицях селища Комарова полягає в тому, що були виявлені залишки споруд, побудовані за класичною римською технологією з використанням будівельної кераміки, цегли і цегли фасонної з елементами, притаманними суто римській будівельній традиції, так званий гіпокауст.

Під час досліджень виявили залишки споруд з елементами гіпокауста (римська «тепла підлога»). Система опалення «теплої підлоги», яку використовували в римський час, доволі складної технологічної конструкції – в якості опалювального елементу була підлога, під якою циркулювало прогріте повітря. Спочатку ця система призначалася для використання в лазнях і термах. А коли римляни потрапили в не зовсім приємні з точки зору середземноморської людини умови а-ля Галлія або Британія, цей технологічний винахід почали використовувати для обігріву житлових приміщень.

Дослідження пам’яток Комарова і Бузовиці ще потребує подальших уточнень. Це було поліетнічне утворення, де на той момент на території України мешкали представники різного населення, йдеться про германців-готів, також про якесь фракійське населення навколо Карпат і в певних регіонах про протослов’ян – Подністров’я, де і постала Черняхівська культура.

Поселення біля Бузовиці
Знахідка зі скла на Бузовиці

Черняхівську культуру в археологічному вимірі називають «культурою провінційних римських впливів». Певні предмети цієї культури, виготовлено за римськими технологіями – кераміка, набори прикрас і т.п. В Комарові стикаємося також з виробництвом скла і будівельними технологіями. Але ще й досі не дуже зрозуміло, на яких умовах і чому саме сюди, чи не за 300 кілометрів від лімесу, принесли з собою повноцінний набір побутових уподобань. У Європі, де старожитності цього часу досліджені досить непогано, таких феноменів немає, і тому це надзвичайно цікаво.

Залишити коментар