Категорії
Різне

Пристрій для приготування живої і мертвої води

Давно вже відомі цілющі властивості живої та мертвої води. В народних казках загиблого героя повертали до життя за допомогою мертвої і живої води. В рукописах Київської Русі XIV ст. згадується, що Олександр Македонський під час свого історичного походу на край світу уздовж Траверса (гірський ланцюг Кавказ – Памір – Тянь-Шань) виявив джерело з живою водою.

Цар наказав налити цієї води в глечик і змусив свого воїна його охороняти. Він сподівався, що у разі загибелі, ця вода оживить його. Але Панорея, дочка Олександра, спокусила охоронця, заколола його ножем, випила трохи води з глечика, а решту вилила на себе. Після цього вона стала безсмертною і невидимою.

Збереглися історичні відомості, що еліксир безсмертя намагалися знайти китайські імператори. Для пошуку еліксиру безсмертя організовували цілі експедиції.

Експедицію з пошуку живої води, про яку дізналися від місцевих жителів – індіанських народів, в XVI ст. організували іспанські завойовники. Шукали вони її на островах Атлантичного океану і Карибського моря, але їм вдалося знайти лише кілька цілющих джерел і відкрити острова Антильського архіпелагу.

В часи правління Петра I в Росії пошуком живої води займався генерал – фельдмаршал Яків Велімович Брюс (1670-1735). Після смерті Брюса, згідно із заповітом, його тіло повинні були окропити живою водою. Але вийшло так, що при відкритті чарівного пухирця, слуга всю воду пролив на підлогу. Лише мала дещиця потрапила на руку Брюса. В двадцятих роках XX ст. могилу Брюса було розкрито для перепоховання – одна його рука залишилася нетлінною.

Всі ці легенди й казки говорять про те, що нашим предкам було відомо про існування живої та мертвої води. Але сучасна наука й досі не знає всю правду про воду. І досі звичайна вода залишається не вивченою до кінця.

Завдяки своїм фізико-хімічним властивостям вода різноманітно впливає на рослинний і фізичний світ: в одних випадках вона приносить життєву енергію рослинам і організмам, а в інших відбирає. У певних умовах вода володіє цілющими властивостями, не замерзає при дуже низьких температурах і навіть іноді світитися в темряві.

Наприклад, у Середній Азії зазначено, що урожайність бавовнику, який поливали водою з підземного джерела, вища на 30% ніж бавовнику, який поливали водою з арика. Таке відбувається тому, що на відкритому повітрі вода інтенсивно віддає життєву енергію в навколишній простір. Причиною тому є вітер, сонце і багато іншого. Тому воду з гір доставляли на поля через підземні тунелі – кяризи. Отже, в одних джерелах міститься вода жива, а в інших мертва.

На думку цілителів мертва вода (болота, стоячі озера, колодязі, тобто вода в усіх стоячих водоймах) позбавлена цілющої енергії (на мові цілителів її називають «ЦИ»), призводить до передчасного старіння, зношування організму… Ця вода найбільш підходить для приготування цілющих відварів і настоїв.

Жива вода (в гірських річках, водоспадах, це дощова вода, особливо під час грози, якщо дощ не кислотний, це вода від танення льодовиків) корисна для здоров’я людини.

Жива і мертва вода для лікування

Пристрій для приготування живої і мертвої води
Схема приладу для отримання живої та мертвої води

Сьогодні отримати живу і мертву воду в домашніх умовах можна за допомогою електролізу звичайної води і зовсім не обов’язково шукати її природні джерела – гірські річки або болота. Часто таку воду називають активованою водою.

Ще в 80-ті роки минулого століття провідні медичні установи СРСР досліджували властивості живої та мертвої води. Ці дослідження не афішувалися і проводилися в обстановці секретності, але таємниця досягла зацікавлених людей. Напевно, в цьому плані більше допомогли роботи зарубіжних дослідників, адже їх розробки публікували в пресі.

Сучасною наукою доведено, що жива вода або католіт в процесі електролізу отримує негативний потенціал. Під час такого перетворення вода набуває регенеруючих і імуностимулюючих властивостей. Фармакологічний Комітет СРСР підтвердив унікальні властивості живої та мертвої води, її абсолютну нешкідливість, як при зовнішньому, так і при внутрішньому застосуванні і можливість застосування при лікуванні.

Мертву воду, отриману в процесі електролізу, називають анолітом, вона накопичується біля позитивного електрода – анода. Властивості мертвої води відомі досить давно, – саме завдяки її антибактеріальним властивостям сотням людей вдалося врятуватися від пролежнів і гниючих ран.

Отримання живої та мертвої води

Активовану воду можна отримати за допомогою електролізу із звичайної водопровідної води. З погляду хімії жива вода має лужні властивості, завдяки яким вона набуває загоювальної дії, а мертва вода має властивості кислотні, тому у неї в наявності дезинфікуючі властивості. Проходячи через звичайну воду, електричний струм змінює її внутрішню структуру і сприяє стиранню шкідливої екологічної інформації.

Після обробки електрикою вода розділяється на дві фракції, які володіють цілющими властивостями. При лікуванні живу і мертву воду приймають у різних поєднаннях. Для різних хвороб ці поєднання різні, досить добре вивчені. В Інтернеті є безліч статей і таблиць про лікування активованою водою.

Перші досліди застосування активованої води

Пристрій для приготування живої і мертвої води
Електроди

У 1981 році Н. М. Кратов (один з авторів приладу для живої та мертвої води) перебував на лікуванні в лікарні з приводу аденоми передміхурової залози і запалення нирок. Після більш ніж місяця лікування лікарі запропонували йому операцію аденоми. Від такої пропозиції він відмовився, тому був просто виписаний. Якраз в цей час на руці у його сина була рана, що не загоювалася більше півроку. Випробування властивостей активованої води були проведені на ній і перевершили всі очікування: рана зажила вже на другий день. Окрилений успіхом автор почав сам приймати живу воду по півсклянки на день три рази перед їжею, і незабаром відчув бадьорість. Разом з аденомою через тиждень щезла набряклість ніг і радикуліт.

Щоб переконатися в ефективності свого лікування, Кратов звернувся в поліклініку. Аналізи показали, що хвороби повністю його залишили, кров’яний тиск прийшов в норму.

З часом до Кратова за допомогою стали звертатися люди. При лікуванні живою і мертвою водою всього за два дні пройшов опік третього ступеня на руці у сусідки, отриманий окропом.

Протягом цілих шести місяців гноїлися ясна у сусідського хлопчика, утворився нарив в горлі, а бажаного результату традиційні медикаментозні засоби не давали. За порадою автора приладу горло і ясна полоскали 6 разів на день мертвою водою (дезинфікували), після чого він пив живу воду по одній склянці на день. В результаті лише за 3 дні прийшло повне одужання.

Пристрій для приготування живої і мертвої води
Конструкція ізолюючої прокладки

Методи лікування активованою водою

Крім Кратова дослідженнями властивостей активованої води займався Г. Д. Лисенко та ще багато авторів. Завдяки їх старанням стало відомо, що за допомогою живої та мертвої води можливо вилікуватися майже від 50-ти захворювань, починаючи від ангіни і закінчуючи виразкою дванадцятипалої кишки і шлунка. У цей список входять також такі поширені хвороби, як грип, застуда, нежить, опіки, радикуліт, підвищений кров’яний тиск і багато інших. Все це досить легко знайти в Інтернеті, там вказані і способи лікування.

Апарат живої та мертвої води своїми руками

Апарати для виробництва живої та мертвої води зараз неважко знайти у продажу, у всякому разі, в Інтернеті такої реклами повно. Але, якщо такий прилад купити і подивитися на цей пристрій, то можна помітити, що ціна за настільки простий прилад досить велика. Простіше було б виготовити його своїми руками. Схема приладу для отримання активізованої води показана на малюнку 1.

На цій схемі видно, що весь прилад складається з двох металевих електродів, поміщених в звичайну скляну банку. Електроди за допомогою гвинтів і гайок кріпляться на кришці банки. Один з електродів підключений безпосередньо, це буде катод, а інший підключений через діод.

При зазначеній на малюнку полярності підключення лівий електрод є анодом. Біля позитивного електроду буде виділятися мертва вода – аноліт, тому для її збору на аноді прикріплено мішечок з щільної тканини. Тканина повинна бути достатньо щільною, але тонкою, дуже підходить для цих цілей брезент від протигазної сумки або бязь. Критерієм для вибору тканини можна вважати проходження через неї повітря. Для цієї мети досить тканину прикласти до рота і спробувати продути крізь неї повітря: опір тканини має бути достатньо помітним.

Головними деталями пристрою є електроди. Довжина електродів на малюнку – 100 мм. Це справедливо, якщо застосовувати півлітрову банку. В принципі обсяг банки можна збільшити до трьох літрів, тоді просто потрібно подовжити електроди, але так, щоб вони не торкалися дна банки не менш ніж на 5 – 10 мм. У якості електродів використовується листова нержавійка товщиною 0,8 – 1,0 мм. Краще, якщо це буде «харчова» нержавійка, хоча деякі автори говорять, що іноді користуються навіть алюмінієвими електродами.

Пристрій для приготування живої і мертвої води
Отвори для кріплення електродів і отвір для виходу газів

На малюнку видно, що на електроді є П-подібний пропив. Такий пропив необхідний лише на позитивному електроді – аноді, щоб на ньому можна було повісити матерчатий мішечок для збору мертвої води. На іншому електроді такий пропив робити не потрібно.

Електроди як показано на малюнку 1, кріпляться на банку за допомогою звичайної капронової кришки. Відомо, що такі кришки механічною міцністю не відрізняються. Тому, щоб поведінка електродів не була непередбачуваною, слід їх укріпити на кришці через щільну ізолюючу прокладку. Її можна виконати зі склотекстоліту, звичайно ж, без фольги, текстоліту або будь-якої іншої пластмаси.

Якщо використовувати діод з різьбовим кріпленням, то його різьблення буде кріпити позитивний електрод. Принципово нічого не заважає замість одного діода використовувати випрямний місток. У цьому випадку просто зросте в 4 рази потужність пристрою і відповідно прискориться процес приготування, що важливо при систематичному використанні пристрою.

Приготування активованої води

В матерчатий мішечок залити води, закріпити його на позитивному електроді, і після цього вставити в банку з водою. Вода в банці не повинна доходити до країв і має бути трохи нижче верхнього краю матерчатого мішечка. Більш точний рівень води в банку встановлюється дослідним шляхом.

Приготування живої води займає не більше 5 – 10 хвилин. Після цього треба вийняти електроди з банки і дуже акуратно, щоб не змішати отримані фракції, вилити в окремий посуд мертву воду з матерчатого мішечка.

Ось це ось «акуратно» – чи не найголовніший недолік описуваної конструкції. Всі маніпуляції, починаючи від заливки води в банку і закінчуючи зливанням живої та мертвої води, краще проробляти, вимкнувши пристрій з розетки.

Крім вже описаної конструкції можна рекомендувати для виготовлення конструкції приладу без матерчатого мішечка. У цьому випадку потрібно дві окремі ємності, тільки без горлечка, як у банок, а з прямими стрімкими краями. Конструкція електродів залишається без змін, тільки встановлювати їх доведеться окремо на кожну ємність.

Для того, щоб забезпечити електричний контакт між цими банками їх слід з’єднати ватним джгутом, замотаним в марлю. При цьому джгут слід попередньо змочити водою. Такий джгут з’єднає банки електрично і забезпечить шлях для проходження іонів між банками. Тобто в одній банці буде накопичуватися жива вода, а в іншій мертва. Тому після закінчення процесу досить просто вимкнути установку з мережі і отримати католіт і аноліт з різних банок, причому однакової ємності.

Пристрій для приготування живої і мертвої води
Кріплення електродів і прокладки до кришки

Всю конструкцію, як цю, так і попередню, можна включити в мережу не безпосередньо, а через лампочку потужністю близько 15 Вт (такі застосовуються в холодильниках і швейних машинах). У разі короткого замикання електродів вона виконає роль запобіжника, а у разі нормальної роботи – індикатора: на початку процесу лампа буде світитися яскраво, ближче до закінчення яскравість значно впаде, після чого лампа зовсім згасне. Це є сигналом про готовність активованої води.

У процесі приготування води на електродах і на самій банці буде утворюватися накип, видалити який можна розчином лимонної або соляної кислоти. Після цього банку слід ретельно промити.

Не слід заливати в прилад воду відразу з-під крана. Краще, якщо дати воді відстоятися не менше 5 – 6 годин, щоб з неї вийшов хлор, інакше може вийти соляна кислота. Ще краще водопровідну воду профільтрувати через будь-який побутовий фільтр і закип’ятити.

Джерело

Залишити відповідь