Волосоголовець людський

Волосоголовець людський
Волосоголовець людський (лат. Trichocephalus trichiurus)

Волосоголовець людський (лат. Trichocephalus trichiurus) – збудник трихоцефальозу, паразит тільки людини, зміни господарів не має, живе приблизно 5-6 років. Волосоголовець займає третє місце за частотою поширення, майже повсюдне розповсюдження.

Довжина волосоголовця 3-5 см, головний кінець вузький довгий, нагадує волосину, тому і отримав таку назву. Задній кінець самця закручений в спіраль. Яйця волосоголовців бочкоподібні.

Локалізується волосоголовець в сліпій кишці і в верхніх відділах товстого кишечника. Голова волосоголовця має вигляд волосини, впроваджується глибоко в слизову оболонку кишечника, як би прошиває слизову в декількох місцях. Волосоголовець знаходить в слизовій кровоносну судину і, як п’явка, смокче кров людини. Слина волосоголовців містить речовину, яка перешкоджає згортанню крові, що може сприяти кровотечі. Насмоктавшись кров’ю, волосоголовці схожі на поліпи товстої кишки.

За добу самиця волосоголовця виділяє близько 3500 яєць. Яйця виходять з фекаліями і приклеюються до різних предметів. Їх можна виявити на унітазі, на пальцях людей, на грошах, на ручках дверей, в пилу. Яйця, потрапляючи у ґрунт, при температурі 25-30° C за 25-30 днів дозрівають в личинки. Зараження відбувається при ковтанні зрілих яєць волосоголовців з брудних рук, погано промитих продуктів харчування, з вдиханням пилу і т.п. Переносниками їх можуть бути мухи та інші комахи. Захисну оболонку личинка скидає тільки в товстому кишечнику людини, розташовується між ворсинками кишечника, харчується кров’ю, через 2-3 місяці стає статевозрілою.

Інвазії волосоголовцем викликають нервові розлади, розлади травлення в поєднанні з алергічними проявами, запалення кишечника, недокрів’я, болі в животі, неприємний запах з рота, від поту і калу, слинотечу, нудоту, блювоту, печію, запори або пронос, кров у калі, головні болі, запаморочення, непритомність, втому, прищі, висип на обличчі і тілі, плями на шкірі, алергії, свербіж, випадіння волосся, імпотенцію, порушення менструацій, викидні, безпліддя, відставання у фізичному розвитку, можуть також бути причиною апендициту і т.п.

У лікувальній практиці є багато хворих, вилікуваних від головних болів, запаморочення, непритомності, епілепсії, алергії, шкірних висипів, прищів, випадіння волосся, дисбактеріозу, запорів, проносів, недокрів’я, хронічної втоми, викиднів, безпліддя і т.п., причиною яких були волосоголовці.

Діагностика. Діагноз ставиться по дослідженню калу під мікроскопом – характерні яйця форми лимона з кришечками на обох кінцях. Іноді трихоцефалів можна виявити при колоноскопії. Клінічний аналіз крові дозволяє виявити анемію.

Лікування. Рекомендується мебендазол по 100 мг два рази на день протягом 3 днів або 500 мг одноразово. В якості альтернативи можна використовувати альбендазол по 400 мг один раз на день протягом 3 днів або івермектин по 200 мкг / кг один раз на день протягом 3 днів. Ці препарати не повинні використовуватися під час вагітності.

Лікування тривале – спосіб фіксації гельмінта робить його малодоступним до лікарських речовин. Зі старих засобів найбільш надійним є тимол ( C10H14O) – природний монотерпеновий фенол, який було знайдено в олії чебрецю.

1-2 г тимолу, добре подрібненого в порошок (бажано в желатинових капсулах), приймати 1 раз на день натщесерце, запиваючи 2-3 склянками гарячої води або чаю, протягом тижня поспіль. Якщо яйця в екскрементах ще виявляються, необхідне призначення нового курсу. Між курсами лікування – місячна перерва. Іноді лікування доводиться проводити протягом року.

Лікування тимолом можна комбінувати з бензиновими клізмами, які призначають протягом декількох днів поспіль в тому випадку, якщо вони не викликають явищ роздратування кишечника. В бутель з водою в 1 л додають ложку бензину і ретельно струшують. Частину бензину, що залишилася після змішання на поверхні води, зливають. Воду, насичену бензином, вживають для клізми.

При лікуванні тимолом з дієти повинні бути виключені жири і спирти. Протипоказанням є захворювання сечових шляхів.

Іноді для лікування трихоцефальозу призначають миш’яковистий препарат Осарсол (Osarsol) по 0,25 г три-чотири таблетки на добу в проміжках між їжею чотири дні поспіль. Осарсол можна давати з метиленової синькою – по 0,15 г три рази на день після їжі. Після закінчення курсу лікування протягом двох днів підряд призначають проносне.

Профілактика заснована на дотриманні правил особистої гігієни.

Джерело

Залишити коментар