Морських корівок (лат. Uranoscopidae – Uranoscopus sulphureus) відносять до ряду окунеподібних сімейства зіркоглядові, яке містить 8 (у деяких системах 9 – 10) родів і близько 50 видів, яких важко розрізнити. Свою назву зіркоглядові отримали за направлення очей вгору.
Це придонний хижак (придонні види риб мешкають поблизу океанічного дна, мають світле м’ясо), що живе в морях, іноді в естуаріях (воронкоподібні гирла річок, що затоплюються і розширюються при впадінні в море або океан).
Морська корівка досліджена слабо. Промислового значення не має.
Зіркоглядові з роду Astroscopus – єдині окунеподібні, які здатні виробляти сильні (до 50 В) електричні розряди. Довжина тіла – до 90 см, у Kathetostoma giganteum менша.
Плоска зверху голова у зіркоглядових велика, збоку і зверху на голові плоскі горбкуваті кістки. Очі знаходяться на верхній частині голови і направлені трохи вбік, зір бінокулярний. Рот великий, спрямований вгору.
На щелепах на сошнику або передсошнику і на піднебінних кістках є зуби. Губи, іноді тільки нижня, покриті бахромою, відфільтровують пісок під час дихання. Ніздрі відкриваються в ротову порожнину, що дає змогу засмоктувати відносно чисту воду.
Черевні плавці знаходяться під головою, на горлі перед грудними, містять по одному прихованому колючому променю і п’ять м’яких променів. Грудні плавники широкі, з 13-25 променями.
Перший спинний плавник короткий (у багатьох видів іноді зовсім відсутній), має 3-5 колючих променів. Другий спинний плавець довше, містить від 12 до 20 м’яких променів; у анального плавця 12-19 м’яких променів; у хвостового – 10-12 розгалужених променів.
Перетинки грудних, черевних і анального плавників м’ясисті. Луска іноді відсутня або дрібна, гладка, циклоїдна, майже занурена в шкіру. Забарвлення зазвичай коричнювате з темними або світлими плямами. Бічна лінія простежується уздовж верхньої частини боків і майже до кінця хвостового плавця. Хребців – 24-29.
З обох сторін тіла у деяких зіркоглядових за зябровою кришкою, вище основи грудного плавця, є шип. Цей шип пов’язаний з отруйною залозою і має подвійні борозенки для проведення отрути. Є інформація про смертельні випадки від уколів зіркоглядових в районі Середземного моря.
Деякі автори висловлюють сумніви з наявності отруйного апарату у зіркоглядових і відзначають, що відомо тільки про один випадок, описаний у 1889 році. Причому укол японських представників роду зіркоглядових був нешкідливий.
Представники роду Astroscopus і Uranoscopus – єдині відомі окунеподібні, які мають електричні органи, вони розвинені з різних м’язів.
Із костистих риб відомо вісім видів з незалежними електричними органами. А серед морських кісткових риб, крім зіркоглядових, вони виявлені тільки у вугрехвостого сома Plotosus lineatus.
У Astroscopus електричні органи утворені з очних м’язів, знаходяться на голові позаду очей і дають напругу до 50 В (A. y-graecum). Позитивний полюс знаходиться знизу, негативний – зверху.
У Uranoscopus ці органи сформовані з м’язів плавального міхура, напруга складає соту частку вольта, «плюс» розташований ззаду, «мінус» – спереду.
Astroscopus і Uranoscopus генерують електричні імпульси в основному під час добування їжі і при неспокої.
Серед електричних риб морські корівки унікальні тим, що не здатні до електрорецепції (здатність приймати електричні сигнали з навколишнього середовища).
Таким чином, вони не можуть зондувати розрядами околиці, а для знерухомлення їх розряди, принаймні у Uranoscopus, занадто слабкі. Це робить незрозумілим призначення цих електричних органів.
Розряди Uranoscopus scaber схожі на розряди ромбових скатів Raja clavata. Причому зіркоглядові зариваються в пісок і дають розряд кожного разу, коли зверху пропливає скат. Існує припущення, що вони, повідомляють скатам про зайняте на дні місце.
Зіркоглядові живуть в морях, рідше в естуаріях. Зустрічаються на малих і на глибинах до 400 м. Поширені в теплих і помірних зонах Атлантичного, Індійського і Тихого океанів. У Європі один вид – європейський зіркоглядовий (Uranoscopus scaber) зустрічається на мілководді Чорного і Середземного морів та прилеглих областей Атлантичного океану.
Зіркоглядові вибрали нічний спосіб життя, більш активні вночі. Вдень майже цілком зариваються в ґрунт на дні (видно тільки очі і рот) і підстерігають здобич. Деякі Uranoscopus і молодь Genyagnus приманюють здобич спеціальним червоподібним відростком на дні ротової порожнини. Харчуються зіркоглядові рибою і безхребетними.