Категорії
Дикорослі Лікарські рослини Природа

Вільха

Хімічний склад вільхи,
Дія вільхи,
Способи застосування вільхи.

Вільха – дерево родини Betulaceae (березові).

Вільха
Вільха клейка або вільха чорна, склад рослини

Вільха клейка, вільха чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaertn. Народна назва: олешина) – дерево висотою до 30 см з темно-бурою потрісканою корою. Молоді гілки вільхи клейкої зеленувато – бурі або червоно-бурі з білими поперечними чечевичками.

Бруньки, молоді гілочки і листя клейкі. Листя вільхи клейкої черешкове, округле або обернено яйцеподібне, з широко клиноподібною основою, округлою верхівкою, зверху голе, знизу в кутках жилок з пучками рудих волосків. Квітки роздільностатеві, суцвіття-сережки.

Чоловіче суцвіття вільхи клейкої довжиною 4-7 см, темно-коричневе, зібране по 3-5 на верхівках гілок. Жіноче суцвіття коротке, овальне, зелене, з осені закладається в пазухах листків, і до осені дерев’яніє і темніє – утворюються шишки.

Плід – горішок з вузьким крилом. Цвіте вільха клейка в квітні-травні, плоди дозрівають у вересні-жовтні.

Зростає вільха клейка на вологих і заболочених місцях. Часто утворює вільхові ліси. Поширена майже по всій європейській частині материка, в Західній Азії, в Північній Африці, в Північній Америці.

Вільха
Вільха сіра (Alnus incana (L.) Moench)

Вільха сіра (Alnus incana (L.) Moench) – дерево висотою до 20 метрів, з гладкою сірою корою. Листя вільхи сірої чергове, яйцеподібне або широко еліптичне, довжиною 4-10 см.

Квітки роздільностатеві. Чоловічі сережки вільхи сірої зібрані по 3-5, довгі, висячі. Жіночі сережки короткі, сидячі, по 3-8 на безлистому квітконосі. Луска жіночого зеленого суцвіття вільхи сірої до осені темніє, дерев’яніє і утворює шишки.

Цвіте вільха сіра в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-жовтні.

Вільха відноситься до сімейства Betulaceae (березові). Зростає вільха в долинах річок, на болотах, по сирих місця. Поширена по всій європейській частині материка, в Західному Сибіру, в Північній Америці.

Вільха
Вільха сіра, склад рослини

Для лікування використовують жіночі супліддя (шишки) вільхи. Заготовляють їх восени і взимку (листопад-лютий), супліддя вільхи обривають руками.

Сушать їх під навісами, на горищах з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (4-5 см) на папері або тканині, періодично перемішують, в сушарках при температурі 50-60 °C.

Вихід готової сировини 38-40%. Готову сировину вільхи пакують у мішки або рогожані кульки по 20 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах. Термін зберігання до 3 років.

Хімічний склад вільхи. Шишки вільхи містять дубильні речовини, в тому числі 2,5% таніну і до 3,7% галової кислоти; листя – до 20% білка, до 6% жиру, флавоноїди, гіперозид (до 13,3 / 100 г), кверцітрин (до 0,17 / 100 г), каротин, саліцин, спирти, кавову, хлорогенову, протокатехінову кислоти, 205 мг / 100 г аскорбінової кислоти.

У корі вільхи також є дубильні і фарбувальні речовини, тритерпенові сполуки, жирна олія з пальмітиновою, стеариновою та фосфорною кислотами, тараксерол.

Дія вільхи. Шишки і кора вільхи мають в’яжучу, антисептичну, бактерицидну, кровоспинну, протизапальну, болезаспокійливу властивості.

Вільха
Вільха, квітка рослини

В медицині настій і відвар шишок вільхи використовують при гострих і хронічних колітах, дизентерії, ентеритах, ентероколітах, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, що супроводжується проносами.

Супліддя вільхи входять до складу шлункового збору.

У народній медицині відвар шишок, кори і настоянку суплідь вільхи застосовують як в’яжучий засіб при шлунково-кишкових захворюваннях, суглобовому ревматизмі, подагрі, малярії, простудних захворюваннях.

Способи застосування вільхи:

– при виразковій хворобі шлунка 3 рази на день за 30 хвилин до їжі приймають по 1 столовій ложці настій: 1 столову ложку подрібнених шишок вільхи залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити;

– при шлунково-кишкових захворюваннях (ентеритах, колітах) приймати по 1/4 склянки 3-4 рази на день за 30 хвилин до їжі відвар: 10 г шишок вільхи відварити в одній склянці окропу, настоювати 2 години, процідити;

– при проносах, дизентерії приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день відвар: 15 г кори вільхи відварити в 1 склянці окропу, настоювати 2 години, процідити;

– при дизентерії, колітах, ентеритах приймати по 25-30 крапель з водою 3 рази на день до їжі настоянку: 1 частину шишок вільхи залити 5 частинами спирту, настоювати 7 днів, процідити.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *