Яблуня (лікувальні властивості)

Яблуня (лікувальні властивості)

Хімічний склад яблуні,
Дія яблуні,
Способи застосування яблуні.

Яблуня лісова (Malus sylvestris Mill.) – дерево родини Rosaceae (розові), висотою до десяти метрів, з сильно гіллястим коренем, що глибоко поринає в землю. Стовбур яблуні з сірою корою. Більш молоді гілки бурі, а наймолодші – трав’янисті, сіро-повстяні.

Листя яблуні лісової чергові, довгочерешкові, прості, яйцеподібні або широко еліптичні, голі, знизу сіро-повстяні. Квітки великі, біло-рожеві, запашні, правильні, на довгих квітконіжках, зібрані в малоквіткові щитки, розпускаються одночасно з листям. Чашечка квітки з 5 пелюсток, що залишаються при плодах. Чашечка, віночок і тичинки прикріплені до верхнього краю квітколожа і утворюють гіпантій. Плід несправжній – яблуко.

Яблуня лісова – хороший медонос. Цвіте в травні – червні, плоди дозрівають у серпні – вересні.

Яблуня домашня (Malus domestika Borkh.) – дерево висотою 1-12 метрів, з яйцеподібним загостреним городчато-голим або знизу пухнастим листям. Плоди яблуні домашньої – соковиті яблука, різноманітного забарвлення і смаку. Цвіте у квітні-травні, плоди дозрівають у липні – жовтні. Медонос.

Поширена яблуня лісова в лісовій та лісостеповій зонах. Зростає яблуня лісова в змішаних, широколистяних лісах і лісозахисних смугах. Яблуня домашня культивується в садах і парках.

Див. також: Закладка яблук

Для лікування використовують плоди і листя яблуні. Заготовляють яблука в міру їх дозрівання. Цілі і неушкоджені яблука зберігають у свіжому вигляді в темних прохолодних провітрюваних приміщеннях, розкладаючи їх тонким шаром на полицях або в дерев’яних ящиках.

Див. також: Корисні поради. Яблука

Їдять яблука в свіжому вигляді, печеними або відвареними. Плоди використовують для приготування яблучного соку, мармеладу, желе, пастили, цукатів, повидла, начинки для пирогів, яблучного квасу, оцту, яблучних вин (сидр), есенцій (для приготування прохолодних напоїв), а також сушать.

Перед сушінням нарізані шматочки яблук, щоб вони не чорніли, опускають у підсолену воду. Сушені яблука використовують для компотів, відварів, листя у свіжому вигляді – як джерело вітаміну C, а сік кислих яблук – для приготування препарату яблучно-кислого заліза і настоянки яблучно-кислого заліза.

Див. також: Яблука (стародавні рецепти)

Хімічний склад яблуні. Свіжі плоди і листя яблуні містять до 12% цукрів (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органічні кислоти (яблучну, арабінову, аскорбінову, лимонну, винну, хлорогенову, саліцилову, борну), дубильні, пектинові фарбувальні речовини, каротин, вітаміни B1, B2, B3, мінеральні солі, органічні сполуки заліза і фосфору, ефірну олію, флавоноїди, калій, мідь, амігдалін, фітонциди, жирну олію.

В ефірній олії знайдені складні ефіри амілового спирту з каприловою, капроновою, мурашиною та оцтовою кислотами.

Насіння яблук містить жирну олію (до 15%), глікозид амігдалін, листя – вітамін C (400 мг в 100 г). Шкірка яблук – флавоноїди.

Дія яблуні. Свіжі, печені, відварені яблука регулюють діяльність шлунково-кишкового тракту. Мають заспокійливу, загальнозміцнювальну, стимулювальну кровотворення дію, протизапальну, протимікробну, антисептичну, ніжну послаблювальну, легку сечогінну властивості.

Перешкоджає утворенню в організмі надлишків сечової кислоти. Теплий яблучний чай має цілющу дію при простудному кашлі і набряку голосових зв’язок, а яблучне пюре і яблучний сік позитивно діє при різних шлунково-кишкових захворюваннях.

Див. також: Яблучний оцет

У медицині свіжі плоди яблуні призначають як дієтичний, загальнозміцнювальний засіб при авітамінозах, розладах шлунково-кишкового тракту, недокрів’ї, малярії, при декомпенсації серця, ожирінні, тривалих запорах, при водянці, різних набряках. Яблука з низькою цукристістю і високим вмістом вітаміну C корисні при діабеті.

Пектин, що міститься в яблуках, покращує обмін речовин і сприяє виведенню з організму отруйних речовин, надлишків холестерину, а також радіонуклідів.

Плоди культурних яблунь, які вживають на вечерю, сприяють спокійному і легкому сну, легкому послаблювальному ефекту і стимулюють виведення з організму щавлевої кислоти при оксалурії.

Солодкі сорти яблук в сирому і протертому вигляді вживають для лікування гострих колітів, недокрів’я, при порушеннях діяльності кровотворних органів, серцево-судинних захворюваннях, подагрі, каменях нирок і жовчного міхура, а печені яблука – гарний засіб при запорах.

Яблучні дні, що включаються в дієту, використовують для лікування декомпенсації серця, ожиріння, подагри, пониження несприятливого впливу на організм підвищеної радіації. Злегка відварені або печені яблука – відмінний засіб при авітамінозах.

М’якоть свіжих яблук багата ферментами, що містять мідь, які при жуванні швидко окислюють вітамін C в нестійку дегідроформу. При нетривалому варінні ферменти руйнуються швидше ніж вітамін C, і тому його більше потрапляє в організм.

Листя яблуні у вигляді відвару і сиропу є джерелом вітаміну C.

Див. також: Яблучний квас або сидр

У народній медицині яблука широко застосовуються з давніх часів. Сирі або печені яблука, які приймають на порожній шлунок, покращують апетит, збуджують діяльність шлунково-кишкового тракту при млявому травленні та інших розладах.

Яблука вживають як ніжне проносне при тривалих запорах, як сечогінний при асцитах і різних набряках, як засіб, що підсилює виведення сечової кислоти, при подагрі, склерозі, хронічному ревматизмі, нападах сечокам’яної хвороби і схильності до утворення каменів у нирках і сечовому міхурі. Корисні вони при авітамінозі C, як засіб, що пом’якшує кашель, при головному болю і поганому сні.

Хороші результати при всіх зазначених хворобах дає тривале вживання яблучного чаю. Теплий відвар або настій яблук має цілющу дію при простудному кашлі і хрипоті – набряках голосових зв’язок.

Зовнішньо кашку свіжих яблук прикладають до опіків або при запаленні шкіри, до обморожених ділянок тіла, до ран і виразок, що не загоюються.

Мазь з протертих яблук, змішаних зі свіжим вершковим маслом або жиром, використовують для швидкого загоєння саден, тріщин на сосках, губах, руках і ногах.

Див. також: Яблука в косметиці

Способи застосування яблуні:

– при гострих респіраторних вірусних захворюваннях по ½ – 1 склянці 3 рази на день до їжі приймати яблучний відвар (1 склянку подрібненого листя яблуні залити 4 склянками води, кип’ятити 10 хвилин, настоювати 20 хвилин);

– при простудних захворюваннях по ½-1 склянці кілька разів на день приймати яблучний чай (3-5 неочищених свіжих яблук порізати, варити в 1 літрі води 10-15 хвилин, настоювати 2-4 години);

– кашку з натертих свіжих яблук загорнуту в марлю, прикладають до обпечених, запалених, обморожених місць і ран і виразок, що не загоюються;

– для швидкого загоєння саден, тріщин на губах, сосках грудей, на руках і ногах застосовувати яблучну мазь (1 частину протертих свіжих яблук змішати з 3 частинами вершкового масла або жиру);

– свіжим зрізом антонівських яблук зводять бородавки, натираючи їх протягом 3-4 тижнів, попередньо вимивши шкіру;

– скибочки свіжих яблук кладуть на обпечені місця для зменшення температури.

Див. також: Яблучний пиріг «Особливий».

Залишити відповідь