Аніс звичайний

Аніс звичайний
Аніс звичайний

Хімічний склад анісу,
Дія анісу,
Способи застосування анісу.

Аніс звичайний (Pimpinella anisum L. (Anisum vulgare Gaertn.)) – однорічна трав’яниста рослина висотою 25-60 см родини Apiaceae (Umbelliferae) – зонтичні.

Стебло анісу пряме, округле, догори гіллясте. Листя рослини при основі вагінальні. Прикореневі листки довгочерешкові, цілісні, надрізане-зубчасті; стеблові – трійчасті, лопатеві, верхні – сидячі, 3-5 – роздільні, розсічені на вузькі часточки.

Аніс звичайний
Аніс звичайний, склад рослиини

Квітки анісу дрібні, білі, зібрані у великі складні, багатопроменеві парасольки. Плід – коричнево-сіра двосім’янка з сильним специфічним запахом і терпкувато-солодким смаком. Цвіте аніс звичайний в червні-липні, плоди дозрівають в серпні. Хороший медонос.

Зростає аніс звичайний в городах, садках, парках, на плантаціях лікарських рослин. Батьківщина – Мала Азія. Аніс звичайний культивується з метою отримання насіння у всій Південній Європі, в Малій Азії, Мексиці, Єгипті, в Україні.

Аніс звичайний
Аніс звичайний, квітка рослини

Для лікування використовують плоди анісу. Заготовляють їх у липні – серпні в період дозрівання центральних зонтиків, коли вони стають зеленувато-бурими.

Траву анісу косять машинами і залишають на кілька днів на відкритому повітрі для дозрівання і сушки в суху погоду або розміщують під навісами.

Потім насіння анісу обмолочують комбайнами або молотарками і досушують на відкритому повітрі або в повітряних сушарках з хорошою вентиляцією, розсипавши тонким шаром (3-5 см) на брезенті або рогожі, часто перемішуючи.

Готову сировину очищають зерноочисними машинами, пакують в мішки по 50-60 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях в групі ефіроолійної сировини. Термін зберігання до 3 років.

Аніс звичайний
Аніс звичайний, насіння рослини

Плоди анісу широко використовуються у фармацевтичній, харчовій, лікеро-горілчаній, парфумерній промисловості. З них готують нашатирно-анісові краплі, олію, анісовий еліксир і інші препарати. Плоди і анісову олію використовують для ароматизації кондитерських виробів, супів, соусів, тушкованого м’яса, риби, солінь, маринадів. Свіже листя вживають в їжу у вигляді салату, гарніру.

Хімічний склад анісу. Плоди анісу містять білкові речовини, до 24% жирної олії, 1-3% ефірної анісової олії, до складу якої входять до 90% анетолу, метилхавікол, анісовий альдегід, анісовий кетон, анісова кислота.

Дія анісу. Дія плодів анісу і його препаратів проявляється в стимуляції моторної і секреторної функцій травного апарату. Вони мають також сечогінну, вітрогонну, відхаркувальну, жарознижувальну і легку проносну властивість. Антисептичні властивості рослини визначаються наявністю в плодах анетолу.

У медицині плоди анісу і препарати з них застосовують при бронхіті, кашлі, закрепах, порушеннях функції шлунково-кишкового тракту, а також як діуретичний засіб.

У народній медицині настій плодів – анісовий чай приймають всередину як відхаркувальний засіб при простудному кашлі та бронхіальній астмі; годувальниці використовують його для збільшення кількості молока. Анісовий чай також застосовують як засіб, що підсилює травлення, при запорах, як вітрогонний засіб при скупченні газів в кишечнику.

Настоянку плодів анісу використовують при цинзі.

Способи застосування анісу:
– настій (1 столову ложку плодів анісу залити 1 склянкою окропу, щільно закрити, настоювати 1 годину, процідити) приймати по 1-2 столових ложки 3-4 рази на день за 30 хвилин до їжі при запорах і для поліпшення травлення;

– краплі нашатирно-анісові приймають по 20-30 крапель з водою 3-4 рази на день як відхаркувальний і пом’якшувальний засіб при кашлі, здутті живота і як жовчогінний;

– олію анісову приймають по 2-3 краплі на шматочок цукру 3-4 рази на день при болях у шлунку;

– відвар плодів анісу (15 г на 200 г води) по 2 столові ложки 3-4 рази на день як відхаркувальний засіб;

– як вітрогонний і проносний засіб настій анісу (1 чайну ложку плодів залити 1 склянкою окропу, настоювати 20 хвилин, процідити) приймати по ¼ склянки 3-4 рази на день до їжі;

– як відхаркувальний засіб нашатирно-анісові краплі (Liquor ammonii anisatus) призначають на цукрі по 5-15 крапель (дорослим) 3-4 рази на день; дітям при бронхіті: до 1 року – по 1-2 краплі, дітям 2-5 років – 2-5 крапель, 6-12 років – 6-12 крапель 3-4 рази на день;

– корінь анісу використовують для усунення неприємного запаху з рота;

– анісова настоянка: 400 грамів насіння анісу подрібнити і залити 3 літрами горілки або розведеного спирту, через 3 доби додати ще 4 літри спирту;

– для приготування шлункового анісового чаю 1 чайну ложку рослинної сировини дрібно розтерти і залити окропом (250 мл), настоювати 10 хвилин і потім в нього можна додати мед за смаком.

Залишити коментар