Подорожник

Хімічний склад подорожника,
Дія подорожника,
Способи застосування подорожника.

Рослина родини Plantaginaceae (подорожникові).

Подорожник великий (Plantago major L.) – багаторічна трав’яниста рослина з розеткою довгочерешкового великого яйцеподібного, притиснутого до землі прикореневого гладкого листя з суцільним краєм.

Подорожник
Подорожник великий, склад рослини

Квіткові стрілки подорожника великого прямі, висотою 15-30 см, суцвіття – довгий циліндричний колос. Дрібні квітки подорожника великого бурі, сидять по одному в пазухах прицвітників.

Плід подорожника великого – багатонасінна 2-гніздова коробочка, що розкривається поперек.

Подорожник ланцетолистий (Plantago Lanceolata L.) – багаторічна трав’яниста рослини з ланцетним гострим листям, на довгих черешках з 3-5 опушеними жилками.

Суцвіття подорожника ланцетолистого – густий довгастий колос. Плід – коробочка. Насіння з внутрішньої сторони з вдавленим жолобком.

Подорожник середній (Plantago Media L.) – багаторічна трав’яниста рослина з розеткою еліптичного опушеного листя, злегка зубчатого, з коротким черешком або притиснутого до землі і майже без черешка.

Квіткові стрілки подорожника середнього прямі, висотою 30-50 см. Суцвіття – довгасто-циліндричний колос. Насіння подорожника середнього з одної сторони плоске.

Росте подорожник великий і середній по вологих місцях, луках, біля доріг, жител, на пустирях, галявинах; подорожник ланцетолистий – по чагарниках, садах, на лісових галявинах і схилах.

Подорожник цвіте в червні-вересні, плоди дозрівають в серпні-жовтні. Поширені всі 3 види повсюдно, крім Крайньої Півночі і пустель.

Подорожник
Подорожник ланцетолистий

Для лікування використовують листя, суцвіття, насіння і сік подорожника.

Заготовляють листя подорожника в період цвітіння до початку жовтіння (травень-серпень), а на сінокосах можливий вторинний збір (серпень-вересень).

Листя подорожника зрізують серпами або ножами. В густих заростях подорожник скошують, потім вибирають листя вручну у кошики.

Сушать сировину з подорожника під навісами, на горищах під залізним дахом, розклавши шаром 3-5 см на папері або тканині, періодично перемішують.

Сушку сировини закінчують, коли черешки листя лопаються. З сухої сировини подорожника видаляють домішки, побуріле, пошкоджене і забруднене листя.

Готову сировину зберігають у тюках по 50 кг у сухих добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання до 3 років. Вихід сухої сировини з листя подорожника – 22-23%.

Хімічний склад подорожника. Листя подорожника містять глікозид аукубін, каротин, аскорбінову кислоту, вітамін K, гіркі та дубильні речовини, калій, смоли, білкові речовини, до 10% слизу, олеїнову, лимонну і плантагову кислоти, стерини, сапоніни, ферменти інвертин і емульсин, алкалоїди (плантагінин, індикамін і індикаїн), ефірну олію, хлорофіл, фітонциди, флавоноїди (плантагінин і гомоплантагінин), вуглевод маніт, 1,5% сорбіту. В насінні подорожника – вуглевод плантеозу, олеїнову кислоту, сапоніни, до 44% слизу, до 20% жирних олій.

Подорожник
Подорожник середній

Дія подорожника. Подорожник має бактеріостатичну, антисептичну, кровоспинну, протиалергійну, протизапальну, знеболювальну, ранозагоювальну, відхаркувальну, гіпотензивну, противиразкову дію.

Рослина подорожник підсилює секреторну діяльність залоз шлунка і кишечника.

Настій листя подорожника при кашлі сприяє розрідженню мокротиння, а також впливає на холестериновий обмін.

Свіже листя і сік подорожника має бактеріостатичну дію на патогенні мікроби при інфікуванні ран, на стафілокок і гемолітичний стрептокок, кишкову паличку, синьо-гнійну паличку. Під впливом соку подорожника відбувається швидке очищення поверхні рани від гнійних виділень, припиняються запальні процеси і відбувається інтенсивна грануляція.

Препарати подорожника в медицині використовують для лікування виразкової хвороби шлунка і кишечника, як засіб, що регулює секрецію шлунка, при захворюванні нирок, дизентерії та диспепсії.

Сік листя подорожника застосовують при хронічному коліті і гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастритах, ентеритах, ентероколітах), при атеросклерозі, гіпертонії.

Плантаглюцид – препарат, отриманий з водного екстракту листя подорожника великого, має спазмолітичну і протизапальну дію, вживають при хронічному гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки з нормальною та пониженою кислотністю.

Настій листя подорожника – це один з найкращих відхаркувальних засобів при бронхіті, туберкульозі легень, плевриті, кашлі, кашлюку.

Клінічно встановлено, що насіння рослини подорожника не отруйне. Слиз насіння подорожника захищає від роздратування запалену слизову оболонку кишечника, наділений легкою послаблювальною властивістю.

Настій листя подорожника завдяки вмісту в ньому фітонцидів має сильну протимікробну дію і служить гарним засобом для промивання гнійних ран і виразок, сприяє їх загоєнню, а також слугує для промивання запалених очей.

Листя подорожника у народній медицині застосовують при різноманітних захворюваннях дихальних органів, що супроводжуються високим виділенням мокроти, туберкульозі легень, трахеїті, хронічному бронхіті, плевриті, астмі, кашлі, кашлюку, при захворюваннях печінки, нирок, слоновій хворобі, хронічних і злоякісних виразках, пухлинах, запаленні кон’юнктиви очей.

Сік і настій листя подорожника корисним буде при гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастритах, ентеритах, ентероколітах, дизентерії, виразці шлунка і кишечника), запаленні сечового міхура, мимовільного нічного сечовипускання, геморою, малярії та при різних шкірних захворюваннях (висипах, лишаях, вуграх, фурункулах, карбункулах та ін.).

При ракових пухлинах подорожник призначають зовнішньо у вигляді вологих компресів. У вигляді подрібненого свіжого листя, змішаного з цукром, подорожник вживають при раку легень і шлунка. Відвар суцвіть подорожника як болезаспокійливий засіб приймають при гострих болях в шлунку і кишечнику.

Зовнішньо свіже, промите кип’яченою водою, роздавлене листя подорожника накладають на уражені ділянки шкіри при бешиховому запаленні, виразках, ранах, фурункулах.

При носових, гемороїдальних і маткових кровотечах застосовують настій листя подорожника з кропивою в рівних частинах. Екстракт кореня подорожника вживають при туберкульозі, лихоманці, як болезаспокійливий і як протипухлинний засіб.

Способи застосування подорожника:

1) при ентеритах, колітах, гастритах приймають сік листя подорожника по 1 ст. ложці 3 рази на день за 20 хвилин до їжі (курс лікування 30 днів);

2) для більш швидкого загоєння ран і виразок зовнішньо використовують сік подорожника;

3) при виразці шлунка або дванадцятипалої кишки і як спазмолітичний засіб протягом 2-3 тижнів призначають всередину препарат в гранулах плантаглюцид по 1/2 – 1 чайній ложці 3 рази на день, попередньо розчинивши у 50 мл теплої води;

4) при гастритах, виразці шлунка, ентероколітах приймати за 20 хвилин до їжі по 1 ст. ложці 4 рази на день настій: 1 ст. ложку листя подорожника залити однією склянкою окропу, настояти 2 години, процідити;

5) при хронічному коліті, атонічних і спастичних запорах 1 столову ложку насіння подорожника залити окропом (1/2 склянки), дати охолонути, випити як проносне разом з насінням вранці або ввечері;

6) при раку легень і шлунка суміш тонко подрібненого свіжого листя подорожника з рівною кількістю меду або цукру настоювати 4 години в закритому посуді в теплому місці, приймати за 20 хвилин до їжі по 1 столовій ложці 3-4 рази на день, запивати водою;

7) для обмивань і примочок 2 столові ложки свіжого або сухого листя подорожника залити 1-1,5 склянкою окропу, настоювати 1-2 години, процідити;

8) 2 столові ложки свіжого подрібненого листя подорожника загорнути в марлю або просто накласти на пухлину, запалену ділянку шкіри, на рани, виразки, забиті місця, хворі місця і зверху загорнути і зав’язати марлею;

9) настій листя подорожника великого (20 грамів листя настояти в 200 мл окропу 2 години, процідити) приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день при кашлі.

Залишити відповідь